Чого не вистачає для ефективної мобілізації: чи зміниться ситуація

Наприкінці наступного тижня, 18 травня, набувають чинності оновлені правила мобілізації. Серед іншого, чоловікам віком від 18 до 60 років доведеться оновити свої військово-облікові дані у територіальних центрах комплектування (ТЦК) або через електронний кабінет, який має незабаром запрацювати. Парламент посилив покарання для ухилянтів, розширив права представників ТЦК і Нацполіції, прийняв закон, що дозволяє воювати частині засуджених, розглядає ідею про економічне бронювання. Що наразі можна сказати про ситуацію з мобілізацією в Україні та навколо неї? Які позитивні зрушення, які негативні явища? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Мобілізація в Україні. Фото: з відкритих джерел

Багато залишається незрозумілим

Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович наголошує, що процеси, пов'язані з мобілізацією, сприймаються українським суспільством неоднозначно. Насамперед тому, уточнює він, що інформаційний супровід залишає бажати кращого.

Неможливо мобілізувати всіх, – пояснює він. В цьому немає необхідності. Як і немає такої можливості (адже мобілізованих потрібно забезпечити певним чином). Та й працювати в тилу теж хтось має.

Через 60 днів ситуація себе покаже

Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала поділився такими міркуваннями:

І, якщо рішення про мобілізацію частини засуджених можна вітати, то питання бронювання, електронного кабінету, справедливості, грамотного (без величезних черг) та людяного (без порушення прав і свобод) прийому військовозобов'язаних до ТЦК залишаються невирішеними, наголошує експерт.

На його думку, виглядає це так, що слід робити капітальний ремонт, а зробили косметичний. А, коли майже відразу щось почало відвалюватися і тріскатися, це намагаються переробляти на ходу.