Головна Новини Суспільство Війна з Росією Чим небезпечна позиція США щодо РФ – які перспективи отримання ЗСУ F-16 та ATACMS
commentss НОВИНИ Всі новини

Чим небезпечна позиція США щодо РФ – які перспективи отримання ЗСУ F-16 та ATACMS

США досі явно бояться роздратувати РФ, увійти у пряме зіткнення з нею

3 серпня 2023, 13:17 comments1065
Поділіться публікацією:

Президент України Володимир Зеленський заявив, що у серпні точно розпочнеться навчання українських пілотів на американських винищувачах F-16. Ще однією важливою задачею української дипломатії він назвав постачання ЗСУ далекобійного озброєння, особливо ракет ATACMS, одержати які давно намагається Україна. Чому союзники так катастрофічно повільно дають нам те, що дозволить ефективніше вичавлювати російського агресора з української землі? Які перспективи отримання ЗСУ бойових літаків натовського зразка та ракет дальністю понад 300 км? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Чим небезпечна позиція США щодо РФ – які перспективи отримання ЗСУ F-16 та ATACMS

Винищувач F-16. Фото: з відкритих джерел

З боку тих самих США певною мірою застосовується політика подвійних стандартів

Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України (з 2005 по 2010 роки) Микола Маломуж наголошує, що американці завжди займають обережнішу позицію, ніж ті ж британці, побоюючись перейти невидимі, як вони кажуть, "червоні лінії".

"От тільки ці лінії постійно переміщуються. Нам спершу не давали ті ж самі системи ППО, танки. У результаті, як бачимо, поступово отримуємо їх. При цьому США явно бояться роздратувати РФ, увійти в пряме зіткнення з нею. Раніше як офіційними, так і неофіційними каналами (і по лінії Міноборони – Остін-Шойгу, і по лінії розвідки — Бернс-Наришкін) Росія попереджала – постачання Україні літаків F-16 і ракет ATACMS буде сприйнято як стратегічне протистояння США та РФ. А це вже – глобально. А це вже – практично Третя світова війна. Тому бачимо таку обережність із боку Адміністрації Байдена", – пояснює експерт.

За його словами, американці явно не зацікавлені у швидкому розгромі Росії, у падінні путінського режиму внаслідок бунтів, перевороту. Бо не знають, що буде далі. Чи не стане ще гірше.

"Коли був вагнерівський бунт, американці злякалися. Підтримували контакти з російським керівництвом, хотіли якнайшвидшої стабілізації ситуації. Щоб не було захоплення ядерних арсеналів якимись неконтрольованими угрупованнями. Саме тому Штати прагнуть дотримуватися якогось балансу. І направляють нам стільки озброєнь, щоб ми могли стримувати агресора, подекуди навіть наступати. Але, щоб не сталося блискавичного розгрому російської армії. Принципово неправильна позиція, – упевнений генерал. – Адже РФ лише нарощує військову міць, використовуючи, зокрема, американські, європейські, китайські, японські складові для виробництва нових ракет і дронів, систем наведення тощо".

Микола Маломуж вважає, що з боку тих самих США певною мірою застосовується політика подвійних стандартів. З одного боку – активна (але не така, як могла б бути) допомога, з іншого – відверте стримування нас, а неофіційними каналами – постачання росіянам різних комплектуючих. Останнє – не цілеспрямована політика США, уточнює експерт. Але – політика неефективного контролю своїх компаній, які якимось чином продовжують постачання своєї продукції до країни-агресора.

"Ресурсів для того, щоб припинити це, у Штатів достатньо. І розвідувальні, і фінансові. Агентство нацбезпеки може контролювати будь-яку фірму, будь-яку угоду. Але цього немає", – констатує генерал.

Він вважає, що нам слід продовжувати докладати всіх політико-дипломатичних зусиль, щоб США пішли далі у наданні військової допомоги Україні, у посиленні санкцій проти РФ та контролю за їх виконанням.

"США нам багато допомагають, дякую їм за це. Але важливо добитися від них надання нам стратегічних можливостей для перемоги над Росією, – наголошує Микола Маломуж. – Думаю, що питання з початком навчання українських льотчиків на F-16 вирішуватимуться протягом найближчих тижнів. А передача цих літаків пройде до кінця року. На жаль, поки що не ясно, яку саме кількість винищувачів ми отримаємо. 5-10 нічого не вирішать. Нам потрібно хоч кілька ескадрилій, 35-40 винищувачів. Тоді, нарешті, матимемо у повітрі певний баланс із РФ. Що стосується ATACMS, думаю, теж поступово дотиснемо союзників. Відомо, що і республіканці, і демократи у Конгресі готові підтримати передачу цих ракет. Але адміністрація Байдена знову тягне. Як тягнули раніше з поставками нам NASAMS, потім Patriot, потім – танків Abrams. Навіть майже через півроку після ухвалення відповідного рішення, ми так і не отримали жодного Abrams. Тоді як німецькі Leopard та британські Challenger 2 вже повною мірою воюють на наших фронтах".

Всі ці тяганини, продовжує генерал, безумовно, позначаються на темпах наших наступальних операцій. Ми отримали вчасно і в повному обсязі все, чого просили і що нам навіть пообіцяли, результати на полі бою були б більш прийнятними, ніж зараз. А так – процес явно затягнеться.

"Сподіваємося, що від тактичних операцій ми невдовзі нарешті перейдемо до стратегічних, задіявши всі навчені на західній техніці резерви. В ідеалі – із використанням ракет ATACMS, які за наявності політичного рішення можуть бути поставлені протягом двох-трьох тижнів", – констатує експерт.

На початку війни нам навіть Stinger давати не хотіли, а сьогодні у нас є HIMARS, Patriot, Samp/t та ціла низка іншого новітнього озброєння

Політичний консультант Сергій Биков розмірковує так:

"Я не став би говорити, що західні партнери нам щось "катастрофічно довго поставляють". Вони озброюють нас так, як це дозволяють виробничі і технологічні ланцюжки. Постачання зброї дещо відрізняється від продажу хліба в супермаркеті. Тут є складова навчання українських захисників, і постановка на бойове чергування інших одиниць техніки (замість тих, що дають нам), і спільне виробництво, і взаємозамінність між партнерами".

Це, наголошує експерт, об'єктивно досить тривалий процес, який займає місяці навіть у прискореному режимі.

"Дуже добре, що постачання озброєння відбувається хоч у такому режимі – і ми здатні чинити опір окупантам, – зазначає Сергій Биков. – Тим більше, що обсяги та номенклатура військової підтримки Україні зростають щомісяця, якщо не щотижня".

Минулого тижня Німеччина передала нам зенітні установки, всюдиходи, дрони, нагадує він. У липні Іспанія передала Україні танки, Болгарія повідомила про передачу бронетранспортерів, Норвегія – про передачу установок NASAMS.

"Буквально 1 серпня Словаччина передала САУ, а США готують новий пакет військової допомоги вже наступного тижня, – наголошує експерт. – Звичайно, Силам оборони України потрібно більше зброї, щоб якнайшвидше прогнати окупантів. Але треба бути об'єктивними. На початку війни нам навіть Stinger давати не хотіли, а сьогодні ми маємо HIMARS, Patriot, Samp/t і цілу низку іншого новітнього озброєння від наших партнерів. Наступний крок – винищувачі 4-го покоління, які допоможуть зробити небо безпечнішим та наводитимуть жах на окупантів на землі та в морі".

Читайте також на порталі "Коментарі" – чому Володимир Путін перейшов до прямого шантажу країн НАТО – до чого тут "вагнерівці".




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини