Україні важливо тверезо оцінювати те, що відбувається – і шукати методи та форми роботи з партнерами
Дедалі явніше проглядається тенденція на скорочення постачання допомоги загалом та озброєнь зокрема – Україні. Останнім часом ми маємо відповідні заяви з боку Польщі (на тлі скандалу із забороною українського експорту), Словаччини (через перемогу партії колишнього прем'єра Роберта Фіцо, відомого антиукраїнською риторикою), неприємне пробуксування від США (у зв'язку з виключенням відповідної підтримки Україні з проекту тимчасового бюджету). Плюс – заяви чиновників Франції та Великобританії, які запевняють, що відправили Україні майже всі запаси, які могли бути зняті зі складів. Про що говорить те, що відбувається? Як події можуть розвиватись далі? Як слід діяти Україні? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Україні слід мобілізувати свій ресурс
Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко пояснює, що колективний Захід – це специфічні суспільства, які побудовані на демократичних засадах, що мають не лише переваги, а й недоліки.
"З урахуванням того, що війна в Європі, в Україні – це серйозне випробування цих товариств, цих держав, обставини, що змінюються під час війни, певним чином впливають і на суспільства. І на уряди тих чи інших держав. Існує певна втома від війни, є вичерпання ресурсів, є внутрішні процеси. Спостерігається також зниження активної інформаційної позиції прогресивних сил щодо роз'яснення важливості підтримки України. Як наслідок – бачимо проблеми з наданням необхідної допомоги. Це спостерігається і в США, і в Європі. Апологети російських підходів є майже у всіх державах. І зараз їхні голоси, на жаль, стають голоснішими", – зазначає експерт.
За його словами, ситуація певною мірою очікувана. Відчувати тотальну підтримку неможливо. Рано чи пізно проходить пік – і починається певний спад.
"Важливо тверезо оцінювати те, що відбувається – і шукати методи та форми роботи з партнерами. Це мають робити і дипломати, і найвище військово-політичне керівництво, і представники українського суспільства, які мають можливість працювати на Заході", – вважає генерал.
Не менш важливо, продовжує він, працювати з самим українським суспільством, яке також відчуває втому від війни. Нам треба вчитися діяти, виживати за нових умов.
"Я бачу певні можливості у подоланні кризових явищ, що виникли. Насамперед слід активізуватися самій Україні. Мобілізувати свій ресурс – як у виробництві зброї та забезпечення нею
Сил оборони, так і у збільшенні чисельності цих самих Сил оборони", – наголошує Ігор Романенко.
Він наголошує, що на фронті Росія протидіє нам досить швидко і активно шляхом перекидання сюди величезної кількості живої сили. І нам треба відповідати.
"Українські військові вже зверталися до президента як до верховного головнокомандувача із закликом посилити мобілізаційні заходи, – нагадує генерал. – На мою думку, треба врахувати всіх громадян чоловічої статі від 18 до 60 років, а також жінок, які, згідно із законом, є військовозобов'язаними. Незалежно від стану здоров'я та сімейного стану. Це початковий етап. А в ході того, як усі стануть на облік, визначити (це вже другий етап) за допомогою очищених від корупціонерів ТЦК та військово-лікарських комісій – хто і як може надати в умовах війни допомогу у боротьбі із зовнішнім ворогом. Як на фронті, так і в тилу".
Маємо певну турбулентність у отриманні допомоги від партнерів, але не глобальні проблеми
Колишній працівник СБУ (2004-2015 рр.) та консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони безпеки, військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак поділився такою думкою:
"Не думаю, що відбувається щось критичне із наданням допомоги Україні. Так, є неприємні висловлювання з боку окремих політсил Словаччини, є пробуксування у
США. Але ключові, стратегічні заяви набагато важливіші. А згідно з ними, і США, і ЄС, і Великобританія – з нами".
Експерт упевнений, що будуть у нас і снаряди у необхідній кількості, і літаки натовського зразка. Все ясно, підкреслює він, вимальовуються перспективи отримання американських ракет далекого радіусу дії ATACMS.
"Зі свого боку, нам важливо продовжувати активно (але й розумно) діяти на полі бою. А також показувати партнерам, що ми робимо "домашнє завдання", боремося з корупцією, проводимо реформи. Доводити не словами, а справами. Проводити реальні "посадки", реальні реформи. З того переліку не виконаного, але обіцяного нами, який США оприлюднили у
вересні, відсотків 45-50%, як на мене, можна зробити без проблем. Решту можна обговорювати, шукати консенсусу", – вважає Іван Ступак.
Він резюмує: маємо певну турбулентність щодо отримання допомоги від партнерів, але не глобальні проблеми.
Читайте також на порталі "Коментарі" - чи є ризик, що США відмовляться від підтримки України - що може вплинути на ситуацію.