Чи може Росія змінити думку Заходу щодо війни в Україні: про що говорять нові заяви Путіна

20 листопада 2023, 14:45 Кравцев Сергей

Війна РФ проти України – це була спроба Путіна створити біполярний світ, і йому це вдалося

Російський диктатор Володимир Путін вкотре спробував виправдати напад на Україну тим, що нібито "зіграли соціальні настрої та почуття ідентичності мешканців спірних територій". Він також запевняє, що до 2014 року нібито не вірив у можливість "такого конфлікту між Росією та Україною". Тим часом, Німецька рада з міжнародних відносин (DGAP) попереджає, що, якщо війна в Україні буде заморожена, РФ зможе підготувати свої сухопутні сили для атаки на країни НАТО через п'ять років. Путін же продовжує корчити із себе миротворця і рветься взяти участь 22 листопада у віртуальному саміті G20, організатором якого є влада Індії. Чи має Путін шанс переломити західну думку щодо російсько-української війни? Чи може зіграти свою роль потепління американо-китайських відносин після зустрічі 15 листопада Джо Байдена та Сі Цзіньпіна? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Навряд чи найближчі 5-10 років РФ змінить ситуацію на краще для себе

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок розмірковує так:

"На коментарі Путіна, інших представників російської еліти, що вони нібито не збиралися нападати на Україну, але (і далі перелік можливих варіантів) не слід звертати уваги. Це традиційні для них блеф, маніпуляції, які були, є та будуть. Метою Росії було й лишається – дестабілізація світу шляхом створення гарячих точок. Саме так ця країна впливала та хоче впливати на світову політику".

За словами експерта, війна РФ проти України – це була спроба Путіна створити біполярний світ. І йому це вдалось. Ось тільки на противагу Західному світу на чолі зі США виступає тепер не Росія, як сподівався Путін, а Китай.

"Потепління відносин між Китаєм та США є зараз серйозним викликом для РФ. Там не можуть не розуміти, що у них продовжать знижуватися промислові можливості (включаючи ВПК), може суттєво підірватись товарообіг. А винятково на своїх ресурсах Росія війну не вивезе", – пояснює Валерій Клочок.

Він закликає уважно стежити за тим, які міжурядові договори укладатимуться між США та КНР. Є надія, вважає експерт, що співпраця між ними наростатиме, на тлі чого стрімко знижуватимуться можливості (у тому числі - військові) РФ. Як наслідок, найближчими місяцями інтенсивність вогню на фронті може суттєво знизитися. Водночас, говорити про завершення війни поки що не доводиться, упевнений експерт.

"Що стосується обговорюваної публікації DGAP, це скоріше позитивна для України історія. Чіткий сигнал західним платникам податків, чому потрібно не просто продовжувати, а й нарощувати допомогу нашій країні. Зробивши все, щоб РФ у перспективі не спромоглася відновити сили для нової агресії – як проти України, так і проти країн НАТО", – наголосив Валерій Клочок.

На його думку, слід також звернути увагу на публікацію президента США Джо Байдена, яка вийшла днями у Washington Post. У ній глава Білого дому наголосив, що допомога Україні – це інвестиція в безпеку власне Штатів. Можливість не відправляти своїх громадян на війну, як це було за часів Другої світової.

"З огляду на вищесказане, навряд чи Росія зможе змінити думку Заходу про те, що відбувається. Як і зберегтися як потужний геополітичний гравець. Останнє їй поки що частково вдається. Але з огляду на ту саму нещодавню зустріч Джо Байдена і Сі Цзіньпіна, навряд чи найближчі 5-10 років Росія зможе змінити ситуацію на краще для себе на світовій арені", – резюмує Валерій Клочок.

З боку західних держав ставлення до Путіна точно не стане кращим

Те, що Путін намагається розповісти, ніби до 2014 року не планував нападати на Україну – нісенітниця, впевнений економічний та політичний експерт Борис Кушнірук.

"Путінська промова на Конференції з безпеки в Мюнхені 2007 року стала своєрідним попередженням про плани Кремля щодо створення своєрідного СРСР 2.0. Вже 2008-го трапилася російсько-грузинська війна. Стало остаточно зрозумілим, що Путін спробує відновити Російську імперію, принаймні, в межах Радянського Союзу. І вже тоді я написав статтю про те, що велика війна – неминуча. І що РФ робить ставку на, як мінімум, ліквідацію Української державності", – наголошує експерт.

Тож, продовжує він, початок російської агресії проти України 2014-го – не випадковість. Була ретельно підготовлена операція. Але вона, зазначає Борис Кушнірук, не вдалася в повному обсязі, тому що Путін розраховував зробити її передусім силами ФСБ. Спробувати зіграти в "іхтамнет". Все мало робитися через профінансовані групи, які б захоплювали адмінбудівлі на південному сході з метою створити т.зв. "Новоросію". Але вдалося лише захопити Крим (і то за допомогою збройних сил), а також частину Донбасу. Там, де не брали участь російські війська, у агресора нічого не вийшло. Після чого розпочалася вже підготовка до повномасштабного вторгнення.

Тож про жодну миротворчість з боку Росії не йдеться, акцентує експерт.

"З боку західних держав ставлення до Путіна точно не стане кращим. Відбувся чіткий злам позицій. Захід має розуміння, що з Путіним не можна мати справу. І це є важливим чинником геополітики. Путін став нерукопотисним для європейців, американців, канадців та їх союзників. Ніхто з них з ним не матиме справи. І це болісна ситуація для російських еліт. Адже доки Путін при владі, всі вони автоматично залишаються токсичними", – пояснює Борис Кушнірук.

За його словами, чи візьме Путін участь у саміті G20 через відеозв'язок – значною мірою залежить від організатора (Індії).

"Але навіть, якщо вона погодиться, лідери західних країн можуть демонстративно залишити зустріч, – прогнозує експерт. – І для Індії це точно стане проблемою. Погодитися на путінську участь вона може лише за "плюшки", обіцяні Кремлем. Але це буде лише демонстрація поділу G20, коли західні лідери (а я в цьому впевнений) публічно покинуть захід, якщо спробують туди підключити Путіна".

Читайте також на порталі "Коментарі" – чим закінчиться план РФ із "Майданом-3": які висновки має зробити українська влада.

Теги: