Ексклюзив Вчителі в щитках, а школярі в масках: чим обернеться навчання в Україні за новими правилами

Міністерство охорони здоров'я продовжує випускати рекомендації щодо роботи шкіл в умовах карантину. У "червоній" зоні установи освіти працювати не будуть, в "помаранчевій" вчителям рекомендують використовувати захисний щиток (нібито він дає можливість передавати емоції та не порушувати освітній процес). Заходити в школу можна буде тільки в масці. Наскільки продуктивним буде навчання в таких умовах, чи не підірве це авторитет вчителя, а також чи є більш ефективні способи викладання в нинішніх умовах — на ці та багато інших питань "Коментарям" відповіли експерти.

"Немає стратегії"

Соціолог Павло Кутуєв зазначає: "Ключове питання, звичайно, це — авторитет вчителя. Він низький. Це підтверджується і тим, що педагогічні інститути на бюджетні місця беруть навіть абітурієнтів з не дуже високими результатами ЗНО. Тому  система шкільної освіти в Україні, котра й так знаходиться не у кращій формі, отримує додатковий сильний, хворобливий удар з боку епідемії та карантинних заходів".

На думку експерта, ситуацію не можна зводити тільки до рекомендацій МОЗ, яке робить свою роботу, виходячи із медичних, протиепідеміологічних приписів.

"Але ми не перший місяць живемо в умовах епідемії. І Міносвіти та науки повинно було б за минулий час виробити стратегію і тактику забезпечення якості шкільної освіти. Але цього зроблено не було, — підкреслює соціолог. — Ми пам'ятаємо, як на швидку руку організовувалися навесні відеоуроки. Там звучали "перли" на кшталт "ліванської війни" з "ліванським орденом" (мається на увазі лівонська війна Івана Грозного проти лівонського ордена). З того часу пройшли місяці. Можна було б розробити методики й техніки змішаної освіти. Коли частина класу, наприклад, займається в аудиторії, а інша — дистанційно. Потім міняються місцями".

За словами Павла Кутуєва, трагедія українського шкільництва в тому, що навчальні матеріали у сфері гуманітарних наук деградували. І це не дивлячись на ситуацію інтелектуальної свободи, яка дозволяє створювати якісні навчальні матеріали (як традиційні підручники, так і онлайн заняття і посібники). І як раз в цьому напрямку необхідно концентрувати зусилля держави.

"Потрібна повна трансформація навчальних матеріалів — при паралельному підвищенні статусу вчителя, — каже соціолог.- Тоді нам не такий страшний буде і карантин. Адже школярі матимуть на руках якісні, і, що не менш важливо, цікаві навчальні матеріали".

Експерт запевняє, що знає, про що говорить. Тому що саме зараз вивчає підручники, видані в англомовних країнах. І порівнює їх з нашими посібниками для старшокласників. В першу чергу — з історії та зарубіжної літератури.

"І залишається лише позаздрити тим школярам, які користуються підручниками, виданими, наприклад, британськими видавництвами. Знайомство ж з нашими підручниками для тих предметів, що перебувають у сфері моєї компетенції, — гуманітарної — викликає співчуття по відношенню до учнів", — резюмує Павло Кутуєв.

"На першому місці — питання здоров'я"

Політолог, директор Департаменту внутрішньої політики та комунікації Українського інституту політики (УІП) Олена Броницька не вважає, що авторитет викладачів постраждає. Навіть якщо ті будуть одягнені в маски. А ось якість освіти при впровадженні тих чи інших карантинних обмежень, на думку експерта, постраждає однозначно.

"Зрозуміло, що є різні діти. У тому числі — складні. І деякі будуть сміятися над викладачем, одягненим в щиток або маску. Це делікатний момент. Але не це головне. На першому місці — питання здоров'я, безпеки, — підкреслює Олена Броницька. — у деяких класах по 30 осіб. Як тут забезпечити санітарно-епідеміологічні норми? Як їх витримати на перервах? Під час харчування в їдальнях?"

При цьому експерт підкреслює, що віддалене навчання — це погано, діти повинні розвиватися в колективі, щоб не виростали "мауглі".

"Але і навчання з дистанціями, масками, постійним вимірюванням температури — якесь божевілля. Буде втрачена частина інформації, вона явно буде даватися не в повному обсязі... Щось все одно дистанційно. І тут важливо знайти золоту середину. Серйозне завдання для Міносвіти та МОЗ. Шкода дітей. Вони страждають найбільше", — говорить Олена Броницька.

На думку політолога, напруження з карантином багато в чому відбувається через прийдешні місцеві вибори.

"Уже навіть говорять про можливе перенесення виборів через збільшення кількості тих, що заразилися. Але мені здається, немає підстав, щоб посилювати карантин. Схоже, всі ми стали заручниками не так карантину, скільки політики. Люди роздратовані. Думаю, це стосується і викладачів, яким буде дуже складно адаптуватися до нових умов, — зазначає експерт. — Тим більше, що багато вже втрачено навесні, після якої було дивне карантинне літо, коли відпочити вдалося мало кому".

"Відсутність чіткої стратегії"

Все, що зараз робить МОЗ і взагалі Кабмін щодо підготовки до нового навчального сезону — ситуативні дії. Так вважає керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович.

"Ми бачимо відсутність чіткої стратегії. Щитки, маски, різноманітні рекомендації — все це не дає відповіді на питання: в якому саме форматі буде навчання? Дистанційне? Очне? Змішане? При цьому потрібно розуміти, що дистанційний формат в школах провалився. 99% батьків категорично проти нього. І тому що навантаження багато в чому лягає на них. І тому що діти не отримують таким чином необхідні знання, потрібний рівень соціалізації", — відзначає експерт.

Водночас, підкреслює Ігор Рейтерович, повернення звичайного навчання в школах навряд чи можливе, враховуючи, що ситуація з коронавірусом погіршується.

Експерт упевнений: "Не про щитки або маски треба думати, не про те, як замотати вчителя в целофан або поставити між ним і дітьми захисний екран. Слід розробити графік роботи шкіл. Різні зміни, певну кількість дітей в класі, постійні санітарно-епідеміологічні заходи. І готуватися до цього потрібно було ще вчора, виділяти гроші. Адже якщо просто "скинути" все на школи (як скинули у нас під час жорсткого карантину на бізнес — вигрібайте, мовляв, самі), у тих просто не вистачить ресурсу. Ні грошового, ні людського. Вчителі елементарно "загнутися" через навантаження. А діти? Якщо хтось вважає, що вони будуть смирно сидіти за партами, а на перервах ходити строєм — це нерозумно. Дивіться на досвід інших країн, що не винаходить велосипед".

Ігор Рейтерович вважає, що має бути стимулювання — фінансове, кадрове. Як мінімум — збільшення кількості вчителів в школах.

"А що у нас робиться для підвищення престижності роботи вчителів в школах? Які програми розроблені, які додаткові кошти влиті? Немає. Так що, швидше за все, вчителі будуть працювати удвічі більше. Природно — втомлюватися. А це вплине на якість освіти" , — резюмує експерт.