З'явилася інформація, що радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк провів зустріч із відомими українськими блогерами. Чималий шум у Мережі здійнявся після того, як стало відомо, що відзнаку "за сприяння військовій розвідці" отримала ескортниця з Києва, відома як "Ксюша Манекен" (Оксана Волощук, вона ж maneken007). У результаті Подоляку довелося навіть викладати якийсь пост-виправдання-пояснення. Про що говорить ситуація, що склалася? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Оксана Волощук. Фото: з відкритих джерел
Те, що блогерка Ксюша Манекен опублікувала інформацію про своє нагородження — вчинок, м'яко кажучи, нерозумний
Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко зізнався, що не готовий говорити про те, чи гідна дана блогерка відповідної нагороди. Адже ми не знаємо, за що саме її вручили, пояснює він.
"Припускаю, що вона могла реально заробити нагороду. Втім, як і те, що могла отримати її у прямому розумінні слова за гарні очі. Але, що точно було зроблено неправильно, це те, що нагороджена взагалі про це розповіла. Про такі речі слід говорити лише через певний час після війни, – упевнений експерт. – Насправді для розвідки подібні дівчатка дають чимало корисного. Про що можна дізнатися з багатьох шпигунських книг і фільмів, частково заснованих на реальних фактах. Практично у кожному такому творі є дівчинка, яка відповідним чином працює на певні спецслужби. І коли розвідка нагороджує ту ж ескортницю – я не особливо здивований. Але обурений тим, що ця блогерка опублікувала цю інформацію. Вчинок, м'яко кажучи, не розумний".
Щодо того, що влада підтягує топових блогерів (які за охопленням аудиторії, по суті, конкурують із засобами масової інформації), справа правильна, упевнений Андрій Єременко.
"І те, що Подоляк, сам у минулому блогер, намагається це якось комунікувати, дати відповідь на негатив навколо ситуації зі відзнаками – теж зрозуміло. Вийшло, щоправда, дуже незграбно. Але в цілому напрямок правильний. Адже якщо не комунікувати відкрито, почне превалювати версія противників, що буде ще небезпечніше", – підсумовує експерт.
Поєднання політиків із блогерами, особливо певної спрямованості, у звичайного українця може викликати подив
Засновник Соціально-психологічного центру "Розвиток", психолог-консультант у низці телепроектів Олена Рихальська вважає зрозумілим, чому політики звертаються до блогерів. Останні – психологічно дуже активна аудиторія, що впливає на масову свідомість. І політики, їхні консультанти, очевидно, усвідомили це.
"Але не можна на такому рівні торкатись теми, до якої ви не включилися на сто відсотків. І самі блогери для політиків – непередбачувана площина дослідження. До того ж, блогери на те й блогери, що вважають себе незалежними – і, як правило, такими і є. Тому, – пояснює експерт, – поєднання політиків із блогерами, особливо певної спрямованості, у звичайного українця може викликати подив. З тієї простої причини, що це дві різні планети. І виникає логічне питання – якщо політики звертаються до блогерів, отже, не все так добре у самих політиків".
Такі моменти слід продумати спочатку, впевнена Олена Рихальська. Адже співвідношення двох суперечливих видів діяльності споконвічно викликає конфлікт.
"Перш ніж йти на подібні кроки, а тим більше оприлюднювати їх (що апріорі малося на увазі, враховуючи, що мова про блогерів), слід було зважити всі "за" і "проти". Тому що блогер, як правило, є незалежним транслятором інформації, який може дозволяти собі на своїй сторінці ледь не все, що завгодно. Як той же відомий російський блогер Дудь, який відкрито засуджує війну його країни проти України", – наголошує психолог.
Нам набагато легше повірити в те, що "ескортниця" "насмоктала" на нагороду, ніж у те, що вона насправді могла зробити щось корисне
Політолог, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Валентин Гладких розмірковує так:
"Проблема в тому (і на це звернула увагу сама пані maneken007), що ми – суспільство – НЕ ДОВІРЯЄМО владі, державі, державним інститутам. І я мушу зізнатися: я справді не довіряю і не можу довіряти, дивлячись на те, наскільки ТОКСИЧНІ персонажі порівняно з якими будь-яка "ескортниця" є чи не ангелом, отримують нагороди, подяки, грамоти тощо від ГУР та інших структур. Тоді як цих персонажів слід не нагороджувати, а притягувати щонайменше до кримінальної відповідальності… Зважаючи на це, нам набагато легше повірити в те, що "ескортниця" "насмоктала" на нагороду, ніж у те, що вона насправді могла зробити щось корисне і отримала відзнаку заслужено. Варіант "насмоктала" здається набагато вірогіднішим після історій з керівником патрульної поліції, який дарує улюблену спецперепустку, або пригод прес-офіцерки в Парижі. Варіант, що хтось налагодив і запустив конвеєр роздачі "відмінностей", маючи з цього зиск, здається набагато реалістичнішим, ніж те, що деякі, даруйте, "рафіновані антиукраїнські чорти" є агентами ГУР".
З огляду на це, зазначає Валентин Гладких, він щиро співчуває пані Волощук та розуміє її образу.
"Образу, яку вона виплеснула в недорікувату посаду про "коміка, ескортницю і "правильних", яким життя не дало їх… нічого". І розумію, що її образа тим сильніша, ніж заслужена отримана нею відзнака, – наголошує експерт. – Однак, хоч би як важко це було, Волощук варто зрозуміти, що причинно-наслідкові зв'язки не завжди лінійні. Тому реакція на її нагороду – це не лише наслідок недовіри людей до держави, а й причина такої недовіри".
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи реально Rheinmetall побудувати завод зброї в Україні – про що говорить реакція Москви.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.