Не тих вакцинуємо: експерти розповіли, що не так із вакцинацією в Україні

Учасники країн-членів 20 найбільших економік світу під час саміту "Групи двадцяти" (G20) взяли зобов'язання щодо вакцинації 70% населення світу. Вони також домовилися постачати більше вакцин проти COVID-19 для бідних країн. Тим часом практично вся Україна, включаючи Київ, опинилася у "червоній зоні". Поширюються карантинні заходи, проте щодня – антирекорди за кількістю хворих і померлих. Чому ми опинилися у такій ситуації? Які помилки були здійснені владою (і українською, і у світі взагалі)? Що ще можна (потрібно) виправити – і якнайшвидше? У цій справді непростій ситуації під час інтерв'ю виданню "Коментарі" допомогли розібратися експерти.

Вакцинація. Фото з відкритих джерел

Необхідно сконцентрувати зусилля на захисті імунізації вразливих груп, їх чіткішій ідентифікації

Заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтин Надутий вважає закономірним, що червона зона стрімко розширюється.

Наприклад, ми даруємо вакцину для того, щоб:

а) перестали хворіти;

б) стали хворіти рідше;

в) рідше помирали.

На його думку, вакцинувати, захищати потрібно, перш за все, тих, хто частіше хворіє та вмирає. А це люди 50, 60. Зрозуміло, що у вікових людей більше супутніх захворювань, тому вони більш вразливі. Причому ця група теж неоднорідна. Є, наприклад, 90-літні, які переносять ковід без особливих ускладнень, а є 55-річні, які вмирають. Потрібен аналіз: чому саме так.

Експерт наголошує, що ту саму віспу вдалося перемогти, бо сам збудник мало мінливий. І свого часу вдалося за короткий період вакцинувати той пул, який дозволити досягти ситуації – нуль хворих. До того ж натуральна або чорна віспа – людська (антропогенна) інфекція, на яку не хворіють тварини.

Він згоден з тими вченими, які кажуть, що необхідно сконцентрувати зусилля на захисті імунізації вразливих груп, їхньої чіткішої ідентифікації (серед молодих теж є вразливі – ті ж діабетики). І вакцинуватиме саме їх. З паралельним збільшенням ресурсів системи охорони здоров'я, яка останнім часом практично скрізь зазнає катастрофічного навантаження.

Наголос на вакцинацію робиться зараз більш ніж активно. Але вона не дає гарантованого захисту

Лікар, блогер, письменник Наталія Ніколаєва розмірковує так, що у ВООЗ робота така – треба щось робити, хоч щось, а там буде видно. Власне, як і в усіх чиновників усього світу зараз. Тому часто й роблять будь-що. Щодо ситуації, що склалася, тут уже закони епідеміології працюють – влада зараз не сильно на це може вплинути. Карантинні заходи дуже умовні й також умовно дотримуються людьми — часто для видимості. Ввести щось жорсткіше вже не вийде.

На думку лікаря, вхід кудись, проїзд сертифікатами — це тільки для стимуляції вакцинації. А у протиепідемічному плані це нічого не дасть.

За її словами, у нас на початок хвилі було приблизно 20% сприйнятливого населення. А це близько 8 мільйонів. Тобто хворіти є кому. Але хворіють чомусь надто масово й одразу.

Наталія Ніколаєва впевнена, що максимальний наголос слід робити на вакцинацію групи ризику – людей похилого віку. Інформувати їх, стимулювати. А не залякувати інших та гнати молодь на вакцинацію заради кількості.

Читайте також на порталі "Коментарі" — вакцинація в 11 разів знижує можливість смерті від Covid.