logo_ukra

BTC/USD

67826.15

ETH/USD

2423.22

LTC/USD

66.32

USD/UAH

41.60

EUR/UAH

45.30

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Суспільство події Які очікування від зустрічі Шольца, Дуди, Макрона – що може змінитися перед самітом НАТО
commentss НОВИНИ Всі новини

Які очікування від зустрічі Шольца, Дуди, Макрона – що може змінитися перед самітом НАТО

У багатьох країнах Європи починають усвідомлювати, що неприйняття України до НАТО означатиме ослаблення безпеки самого Альянсу

11 червня 2023, 14:47 comments1337
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Кравцев Сергей

Канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також президент Польщі Анджей Дуда 12 червня вирушать до Парижа для переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном. Імовірно, зустріч буде присвячена прагненню України до членства в НАТО та гарантій безпеки від союзників напередодні саміту НАТО у липні. На даний момент 20 із 31 країни НАТО офіційно підтримали членство України в Альянсі, повідомляє Офіс президента України. Які очікування від зустрічі трьох лідерів у Парижі та власне саміту НАТО, який відбудеться за місяць після цієї зустрічі? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.

Які очікування від зустрічі Шольца, Дуди, Макрона – що може змінитися перед самітом НАТО

Шольц, Дуда, Макрон. Фото: з відкритих джерел

Лідери Франції, Німеччини та Польщі можуть домовитися про посилення допомоги Україні

Директор Інституту світової політики, політичний експерт, автор книги "Гібридна війна" Євген Магда розмірковує так:

"Зустріч лідерів Франції, Польщі та Німеччини, серед іншого, нагадує про існування військово-морського та політичного трикутника ("Веймарський трикутник"), який було створено досить давно, але про нього дещо забули. А зараз його функціонування є потрібним і має бути помітним".

На думку експерта, не слід абсолютизувати цю зустріч у контексті того, що лідери трьох європейських країн, які є одними з провідних союзників України, зможуть забезпечити нам щось екстраординарне у питанні надання допомоги або надання певного фінального імпульсу у питанні потенційно вступу України до НАТО.

"Це сьогодні не так просто. Ми бачимо, що немає консенсусу всередині Альянсу, – пояснює Євген Магда. – Однак лідери Франції, Німеччини та Польщі можуть домовитися про посилення допомоги Україні у сфері саме своєї відповідальності. Це був би найприйнятніший сценарій у цій ситуації".

Остаточно наш вступ в ЄС і НАТО відбудеться після закінчення війни

Експерт-міжнародник, співзасновник аналітичного центру "Об'єднана Україна" Антон Кучухідзе не сумнівається, що лідери трьох держав порушать питання щодо узгодження позиції щодо членства України в НАТО.

"Неодноразово президент Зеленський наголошував на важливості гарантій безпеки для нашої країни – до моменту вступу до Альянсу. Після цього гарантією безпеки стане членство в НАТО. На всіх переговорах глава держави, українська дипломатія, наше військове керівництво порушують це питання як життєво важливе. Більше того, – наголошує експерт, – це питання у контексті широкомасштабного вторгнення рашистів в Україну, з 24 лютого 2022 року, має вже контекст не лише нашого інтересу, а й інтересу західних партнерів. Україна не словом, а ділом довела, що є щитом Європи та євроатлантичної безпеки".

Такий удар, який витримала Україна, навряд чи зміг би витримати ще хтось, вважає Антон Кучухідзе. Тож, наголошує він, є взаємний інтерес.

"Переконати країни НАТО стає легше. У Європі на топ-рівні відбулося розуміння взаємозалежності наших безпекових систем. Для багатьох західних держав Україна вже зараз є найважливішим стратегічним, військовим партнером. Там розуміють, що неприйняття нас до НАТО означатиме ослаблення безпеки самого Альянсу. І навпаки", – пояснює експерт.

Макрон, Олаф та Дуда також обговорюватимуть військово-технічну, фінансову допомогу Україні, можливий вступ нашої країни до ЄС, прогнозує він. Прозвучать певні позитивні публічні заяви.

"Але остаточно наш вступ в ЄС та НАТО відбудеться після закінчення війни, фіналізації нашої перемоги та юридичного оформлення програшу рашистської федерації", – констатує Антон Кучухідзе.

Щонайменше є три фактори, які не дозволяють Україні вступити в НАТО

Керівник Фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко не має жодних очікувань від паризької зустрічі. Окрім, хіба що, вироблення спільної позиції щодо низки питань, з яких сьогодні між Францією, Німеччиною та Польщею існують розбіжності.

"Ці країни – класичний приклад Лебедя, Раки та Щуки, – аргументує він. – Польща проводить досить агресивну політику, відчуваючи за собою підтримку Великої Британії, і є ледь не основним обурювачем спокою всередині Євросоюзу. Німеччина зайняла відверто проамериканську позицію (у цьому Шольц відрізняється від Меркель, яка намагалася проводити збалансовану політику, спрямовану на зміцнення суверенітету і суб'єктності ФРН). Франція ж намагається грати роль лідера Євросоюзу, але Макрону це вдасться дедалі менше".

По суті, пояснює Костянтин Бондаренко, ми маємо справу із трьома основними течіями у сучасній європейській дійсності.

"Українське питання розглядатиметься, але не воно стане основним, – вважає експерт. – Йтиметься швидше про позиціювання держав в "Українській кризі". Сьогодні у Франції, США (які стоять за Німеччиною) та Великобританії (креатурою якої є Польща) дуже різні уявлення про те, як діяти далі. Спектр думок широкий – від заморожування конфлікту до ескалації та перенесення його на територію Росії. А щодо членства України в НАТО — поки це швидше пропагандистський прийом, "фігура мови", оскільки ні про яке подібне членство не йдеться. Навіть якщо 29 із 31 держав-членів блоку будуть "за", а одна – "проти", рішення не буде ухвалено".

На сьогоднішній день Україна не відповідає критеріям НАТО – адже це не лише військовий, а й політичний союз, наголошує Костянтин Бондаренко.

"Щонайменше, є три фактори, які не дозволяють Україні вступити в НАТО, – зазначає він. – По-перше, наявність незавершеного територіального конфлікту. По-друге, слабка економіка та соціальна політика. По-третє, наявність авторитарного режиму на чолі держави (а в НАТО приймають держави зі стабільними сформованими демократичними системами)".

Читайте також на порталі "Коментарі" — війна в Україні: як уже змінився фронт – що очікувати найближчим часом.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Теги:

Новини

Всі новини