У південноафриканському Йоганнесбурзі завершується саміт БРІКС (Китай, Росія, Бразилія, Південна Африка та Індія), який побоявся відвідати російський диктатор Путін, надіславши замість себе главу МЗС Лаврова. В організацію, яку Китай і Росія бачать противагою Заходу, запросили шість нових країн – Іран, Єгипет, Саудівську Аравію, Ефіопію, Аргентину та ОАЕ. А у спільній декларації БРІКС російсько-українську війну по російсько-китайській кальці назвали "конфліктом в Україні", закликаючи шукати дипломатичні шляхи вирішення. Як можна оцінити результати саміту, виходячи з наявної інформації? Чи є перспективи цього об'єднання, в тому числі, за рахунок його розширення? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Саміт БРІКС. Фото: із відкритих джерел
Вкрай важливо, щоб ми не скотилися до глобального протистояння демократичного світу та авторитарного
Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок вважає, що іншого трактування російсько-української війни окрім як "конфлікт в Україні" не варто було й очікувати в підсумковій резолюції, враховуючи перелік країн, які фактично мавпували цей союз (БРІКС) з аналогів, представлених демократичним світом.
"У перспективі, можливо, щось зміниться. Але не факт. Швидше, зокрема за рахунок майбутнього розширення БРІКС, ми побачимо створення іншого світового політико-економічного полюса. Такого собі аналога західному", – прогнозує експерт.
Він вважає, що Захід має розуміння наростаючої проблеми. І саміт у пошуках справедливої формули миру для України, який проходив 5-6 серпня в Саудівській Аравії, є свідченням цього. Там, до речі, були представлені всі нинішні країни БРІКС, крім РФ.
"Дуже важливо, щоб ми не скотилися до глобального протистояння демократичного світу (під керівництвом США) та авторитарного (під керівництвом Китаю). Тож на саміт БРІКС, безумовно, слід звертати увагу, аналізувати заяви, що звучать там, ймовірні угоди, вибудовування економічних зв'язків, – зазначає Валерій Клочок. – Слід також зазначити, що принаймні три з п'яти нинішніх членів БРІКС (Індія, Бразилія, ПАР) – скоріше демократичні держави, ніж автократичні (як ті ж РФ та Китай). Однак нові члени, які приєднаються до об'єднання наступного року, відрізняються автократичністю. Що створює загрозу поляризації не лише економічною, а й політичною лінією, між умовним "глобальним Півднем" і "колективним Заходом" з його партнерами".
"Теплота відносин" між такими лідерами БРІКС, як Індія та Китай точно не наростатиме
Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко звертає увагу, що для повноцінних висновків щодо цього саміту наявної публічної інформації недостатньо.
"Мало того, поточна конфігурація БРІКС досить нестабільна сама по собі, оскільки зі зростанням населення та економіки Індії (темпи збільшення того й іншого там перевищили аналогічні показники Китаю) та зниженням темпів зростання Китаю, між ними "теплота відносин" точно не наростатиме. Скоріше навпаки", – пояснює експерт.
Він також зазначає, що ПАР останніми роками не може похвалитися якимись серйозними економічними успіхами.
"Перспективи формування "глобального Півдня" на противагу "глобальному Заходу" на основі БРІКС шляхом залучення таких явних політичних антагоністів, як Саудівська Аравія та Іран, на мій погляд не мають навіть шансів на успіх. Аж надто складна і переповнена внутрішніми протиріччями структура виходить", – констатує Юрій Гаврилечко.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чому саміт БРІКС став марним для Росії – чи чекати на важливі рішення.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.