Сьогодні, 18 травня, Швеція та Фінляндія офіційно подали заявки на вступ до Північноатлантичного Альянсу (НАТО). Що означає цей крок? Чому Росія досить м'яко реагує на нього? Чи вдасться США та іншим союзникам по Альянсу вмовити Туреччину не блокувати цей вступ? Що означає все, що відбувається для України? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
НАТО. Фото: DW
Росія отримала НАТО за 200 км від Санкт-Петербурга і безпосередньо на своєму кордоні
Політичний експерт Денис Гороховський упевнений, що приєднання країн, які традиційно наголошували на своєму нейтралітеті, до військового альянсу – чіткий сигнал того, що Європа переосмислила потенційну загрозу з боку Росії та вживає низку превентивних заходів для власної безпеки.
"Звичайно, процес прийняття нових членів до Альянсу пов'язаний із низкою труднощів, оскільки потрібна підтримка всіх без винятку країн-учасниць (а їх зараз 30). Та сама Туреччина публічно заявила про неготовність підтримати Фінляндію та Швецію через політичні нюанси. У той же час, неофіційними каналами представники Туреччини вже ведуть торги, намагаючись отримати максимальну вигоду від своєї підтримки (у тому числі зняття санкцій)", – зазначає експерт.
За його словами, для України розширення Альянсу значуще одразу з кількох причин.
"По-перше, Росія через заяви путінського прес-секретаря Пєскова була змушена визнати, що початкова заява про причини нападу на Україну як спосіб стримати розширення Альянсу була брехнею, а реальні причини були в бажанні окупувати частину територій нашої країни. Зараз Росія отримала НАТО в 200 км від Санкт-Петербурга і безпосередньо на своєму кордоні. По-друге, розширення НАТО свідчить про зростання антиросійських настроїв у Європі. А оскільки Україна сьогодні є форпостом між Росією та цивілізованим світом, можна сміливо говорити про те, що підтримка з боку західних країн лише зростатиме", – резюмує Денис Гороховський.
Путін вирішив не йти на пряму конфронтацію з НАТО
Політолог, експерт Аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник розмірковує так:
"Росія досить мляво відреагувала на такі дії Фінляндії та Швеції, тому що у Кремлі розуміють – РФ не вистоє у конфлікті з НАТО. Прямий конфлікт із цим блоком означатиме смерть російської держави. Тим більше на тлі того, що російська армія, м'яко кажучи, виявилася далеко не такою потужною, як говорили кремлівські пропагандисти. Війна в Україні це наочно продемонструвала. У росіян вже в рази більше жертв, ніж під час війни у Чечні, при тому, що та кампанія подавалася завжди як найбільша трагедія РФ".
Тож, продовжує експерт, Путін вирішив не йти на пряму конфронтацію з НАТО. Він віддав перевагу активізувати контакти з Туреччиною, Угорщиною та низкою інших членів Альянсу, які перебувають в орбіті впливу РФ або мають із нею тісні економічні зв'язки.
"Метою тут є їхніми руками якось загальмувати процес розширення НАТО. Використовуючи, зокрема, певні внутрішньополітичні нюанси, як у тій же Туреччині, яка має питання до скандинавів щодо підтримки курдів, – пояснює Микола Мельник. – Упевнений, що США та їхні західні партнери мають усі можливості для того, щоб переконати Туреччину не користуватися правом вето – і не блокувати вступ до НАТО Фінляндії та Швеції. При цьому важливо, щоб Вашингтон не перестарався з тиском на Анкару. Слід шукати компроміси. Тим більше що турецький лідер – Ердоган – користується великою популярністю в мусульманському світі. Думаю, гра про включення Швеції та Фінляндії до НАТО, коли вона почалася, була прорахована. У тому числі з урахуванням позиції Туреччини та можливих поступок, на які їй можуть піти і скандинави (щодо позиції курдів), і американці (наприклад, щодо постачання озброєння)".
Микола Мельник упевнений – якби 2008 року Німеччина та Франція не заблокували надання нам ПДЧ, ми мали б шанс до 2013-го вступити до НАТО. І російська агресія не сталася б.
"Було б збережено десятки тисяч життів, – акцентує експерт. – Отже, Україна має моральне право говорити Франції, Німеччині та загалом Північноатлантичному Альянсу, що кров українців, у тому числі – на їхніх руках. І вимагати збільшення підтримки у протистоянні з Росією".
Читайте також на порталі "Коментарі" — думка екс-глави МЗС Павла Клімкіна – Путін потрапив у ту пастку, яку сам і поставив.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.