Незважаючи на те, що президент Грузії Саломе Зурабішвілі вважає провокаційною ініціативу Кремля скасувати візовий режим для грузинських громадян і відновити авіасполучення між Росією та Грузією, уряд дав на це добро. І вже 17 травня авіакомпанія "Азімут" почне виконувати такі рейси. Що відбувається та чому? Які можуть бути наслідки цих дій? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Росія відновлює авіасполучення з Грузією. Фото: із відкритих джерел
Відновлення прямого авіасполучення, ініційоване РФ, та розмови про відміну взаємного візового режиму мають показовий характер
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що кардинальної зміни курсу в Грузії не відбудеться навіть після цього явного загравання з РФ.
“Грузія офіційно, на рівні доктрин, документів, на базі консенсусу еліт – декларує курс у ЄС та НАТО. Більше того, останнім часом грузинська влада висловлює образи, жаліється з приводу того, що поки вони демонструють, на їхню думку, хороші показники реформ, необхідних для європейської та євроатлантичної інтеграції, і ЄС, і НАТО віддають перевагу Україні та Молдові. З погляду офіційного Тбілісі – виключно з геополітичних міркувань", – зазначає експерт.
Інша справа, продовжує він, що агресія Росії проти України, військове вторгнення росіян на нашу територію вимагало від держав, які офіційно декларують прозахідний та проєвропейський курс, чітко стати на бік України. Чого Грузія не зробила.
"І виникає не просто дивна, але навіть абсурдна ситуація, коли ця країна посилено декларуючи прозахідний зовнішньополітичний курс намагається при цьому усунутись від війни в Україні, від військової та політичної підтримки нашої країни. Нарощуючи водночас торговельні відносини з РФ. Як по лінії паралельного "сірого" імпорту (допомагаючи обходити санкції), так і офіційними каналами. Зрозуміло, що грузинська економіка багато в чому залежить від Росії. Як і те, що нинішнє владне угруповання Грузії серйозно залежить від грузинської діаспори в РФ (що має свої торгові інтереси), а також від представників (як публічних, так і тіньових) Грузії, які мають тісні зв'язки з Росією. Я маю на увазі Іванішвілі (екс-прем'єр, олігарх), який зараз не є публічним політиком, не обіймає державних посад, але, по суті, є тіньовим правителем Грузії", – уточнює Вадим Карасьов.
На його думку, відновлення прямого авіасполучення, ініційоване РФ, як і розмови про відміну взаємного візового режиму, носять не тільки економічний і політичний характер, а й – показовий.
"Дивіться, каже цим Кремль, як ми можемо заохочувати ті країни, які, не будучи офіційними союзниками Росії, проте виявляють "зважену" (за логікою Москви) позицію щодо війни в Україні. Навряд чи це призведе до внутрішньополітичних протестів у Грузії, як було у березні, коли парламент намагався протягнути
закон про "іноагентів".
Опозицію зараз придушено. Її лідер, екс-президент Саакашвілі – у в'язниці та ще й вкрай поганому фізичному стані. І Росія вирішила, що зараз саме час влаштувати показовий урок, надсилаючи сигнали деяким навіть в Україні", – пояснює експерт. Він нагадує, що Грузія має офіційно окуповані РФ території – Абхазію та Південну Осетію. Є глибокі рани-шрами від серпневої війни 2008 року. Проте грузинська влада поступово, потроху, проводить курс на зближення з Росією. Поки що у сфері економіки, бравуючи своїм так званим нейтралітетом щодо війни в Україні.
"Як буде далі – час покаже. Але меседжі Кремля цілком зрозумілі: дивіться, грузини змогли повернутися до добросусідських відносин із росіянами, попри все! Чому б Україні не спробувати такого роду поворот у своїй внутрішній та зовнішній політиці… Слідкуватимемо за тим, як далі розвиватиметься історія з прямим авіасполученням та можливим скасуванням віз. І приміряти це на російську політику щодо України після того, як закінчиться активна фаза бойових дій. Якщо, наприклад, війна "заморозиться" за грузинським сценарієм. Нам важливо правильно вивчити цей грузинський урок. Не чекати на заморозку, а – перемагати. Пробувати шлях до миру через перемогу", – констатує Вадим Карасьов.
Путін, демонструючи "миротворчість" щодо Грузії, намагається якось відмити свою репутацію
Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії "Національна платформа" Катерина Одарченко розмірковує так:
"Щодо грузинського політикуму сумнівів немає – він (парламент, уряд) діє на користь РФ. Подивіться, що відбувається із Саакашвілі – він практично вмирає у в'язниці. Як пригнічуються антиурядові, власне – антиросійські протести. Грузинський уряд явно намагається грати на боці РФ, незважаючи на те, що грузинський народ постраждав від російської агресії 2008-го, а втратив частину своїх територій. Кремль відверто інвестує у ті чи інші політсили. І це дає йому потрібний ефект".
Катерина Одарченко звертає увагу, що багато російських айтішників, інших активних людей, які тікають від мобілізації, їдуть саме до Грузії. І з цим пов'язане навіть певне зростання грузинської економіки.
"Адже до цієї країни перебралися сотні тисяч росіян із середнім доходом. Вони знімають чи купують у Грузії житло, витрачають гроші на місцеві товари та послуги, – пояснює експерт. – Це теж знаходить своє відображення у політиці офіційного Тбілісі. Ну, а Путін, демонструючи "миротворчість" щодо Грузії, намагається якось відмити свою репутацію. Показати, що нібито рукостискаємо. Він уже намагався це зробити 9 травня. Думаю, не без допомоги Китаю. Представники країн Центральної Азії не могли поїхати до Москви на
парад без, скажімо так, консультацій з Китаєм, який має на них серйозний вплив. Із Грузією – схожа ситуація". Читайте також на порталі "Коментарі" — що може наблизити падіння путінського режиму – чи річ у Путіні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.