Росії знову дістається на міжнародній арені: про що говорять нові рішення та наміри

Росія продовжує отримувати ляпаси на міжнародній арені. У Генасамблеї ООН проголосували за резолюцію про репарації від РФ України (94 країни за, 13 – проти, 74 – утрималися). А Європарламент наступного тижня розгляне визнання Росії терористичною державою. Крім того, Україна та низка інших країн домагаються, щоб РФ виключили з "Великої двадцятки" (G20). Про що говорять подібні рішення та наміри? До чого вони можуть спричинити? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про репарації для України. Фото: з відкритих джерел

Реакція західного світу чітка та очевидна – допомога Україні та виставлення системи запобіжників проти терористичного режиму Путіна

Політтехнолог Петро Охотін упевнений, що росіяни роками пожинатимуть плоди самовпевненості Путіна.

На його думку, росіяни платитимуть високу ціну за вторгнення в Україну – і це має стати щепленням від імперіалізму. Щепленням, яке Кремлю не зробили в Грузії та Чечні.

Ситуація підходить до якоїсь критичної позначки

Магістр державного управління, політолог, соціолог Володимир Воля розмірковує так:

Загалом резолюції ГА ООН не мають обов'язкового характеру, нагадує експерт. Але це міжнародний правовий сигнал для тих чи інших дій. У нашому випадку – "зелене світло" щодо легітимізації конфіскації російського майна з подальшою передачею його Україні компенсацією за шкоду, заподіяну агресією з боку РФ.

За словами експерта, важливо, наскільки масштабним буде процес практичної реалізації цього рішення. Чи не залишиться це на якийсь час символічним "зеленим світлом".

При цьому, продовжує експерт, Кремль не буде у своїх рішеннях щодо війни керуватися тією чи іншою критикою чи резолюціями ООН. Впливати на путінський режим, за словами Володимира Волі, можуть лише три чинники.

Перший – що посилюють соціально-економічні проблеми у самої РФ внаслідок санкцій та вилучення з економічної діяльності внаслідок мобілізації значної частини чоловічого населення. Плюс – перемикання частини промисловості на військові потреби.

Другий чинник – соціально-психологічний. Мова про невдоволення росіян мобілізацією, похоронками, кількістю загиблих, поранених, зниклих безвісти, використання мобілізованих як "гарматного м'яса", загострення міжнаціональної ворожнечі, зниження рівня життя тощо.

Третій чинник – невдачі російської армії на фронті, особливо коли йдеться про такі великі поразки як відступ у Київській області (і всієї півночі України), у Харківській, а тепер із Херсона та правого берега Дніпра.

Читайте також на порталі "Коментарі" — війна в Україні затягується: чого чекати у найближчому майбутньому – чи вщухнуть бойові дії з наближенням зими.