Однією з найуспішніших реформ українці вважають децентралізацію. І її, як запевнив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на першому засіданні уряду в новому році, продовжуватимуть. У тому числі, впроваджуючи інститут префектів (посадових осіб, які здійснюють адміністративний нагляд на місцях), а також вибудовуючи децентралізовану енергетичну систему, менш вразливу до ударів, подібних до тих, що Росія періодично завдає по наших критичних об'єктах. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" необхідність продовжувати реформу децентралізації навіть під час війни.
Реформи децентралізації. Фото: з відкритих джерел
Шмигаль правий – саме реформу децентралізації слід продовжувати навіть під час війни
За словами гендиректора Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), професора кафедри соціології Національного Університету "Києво-Могилянська Академія" Володимира Паніотто, КМІС проводить моніторинг реформи децентралізації. І в середині грудня презентував результат 7-ї хвилі опитування.
"Це опитування ми провели на замовлення Програми Ради Європи "Децентралізація та реформа публічної адміністрації в Україні" у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України. Опитали по телефону (за допомогою комп'ютера) близько 2500 респондентів, дані є репрезентативними для території України (без територій, які були окуповані до 24 лютого). У мене таке враження, що це – найуспішніша реформа з проведених у нашій країні (принаймні найуспішніша з тих, які ми дослідили). Цікаво, що ефект від інших реформ з часом зменшувався. Тут же – навпаки – задоволеність реформою зростала. Ми також питали, чи слід продовжувати реформу децентралізації. Так от, у період з 2015 по 2021 рік частка тих, хто вважав, що децентралізацію треба продовжувати, збільшилася з 59 до 63%. А 2022 року, незважаючи на повномасштабну війну (або саме через те, що вона розпочалася), показник підтримки зріс до 77%", – розповів Володимир Паніотто.
За його словами, 49,3% опитаних зазначили, що ця реформа посилила опір широкомасштабному російському вторгненню. І лише 11% вважали, що послабила (інші або не можуть відповісти або вважають, що не вплинула).
"Тому я думаю, що Денис Шмигаль має рацію – і саме цю реформу слід продовжувати навіть під час війни (а, можливо, Рада Європи відправила наші результати уряду – і вони взяли їх до уваги). Але важливо врахувати низку моментів, – наголошує експерт. – Ми з'ясовували ступінь готовності територіальних громад до війни та надзвичайних ситуацій. За деякими аспектами підготовки до них ситуація щодо благополучна – налагоджено систему інформування громад (87% громад), створено спеціальні формування (79%), є резервні джерела води (76%) тощо. За іншими ситуація гірша – захисні споруди мають лише 61% громад, ключові об'єкти інфраструктури мають резерви тепло- та електропостачання лише у 59% громад, план евакуації – 51% громад. Все це важливо мати на увазі".
З точки зору членів громад, продовжує Володимир Паніотто, зараз є три головні пріоритети – медичне забезпечення, робочі місця та підприємництво, програми допомоги військовослужбовцям.
"Потрібні також програми підтримки ВПО (внутрішньо переміщених осіб) та громад, у яких мешкає багато таких людей, – зазначає гендиректор КМІС. – Результати нашого опитування показують, що 77% тих, хто переїхав до громади, не збираються повертатися (можливо, що частини з них і нікуди повертатися). Все це – додаткове навантаження та додаткові ресурси для громад".
У країні потрібно створити більше міні-генеруючих потужностей на противагу великим ТЕЦ-ТЕС
Директор Communication group, політичний експерт Володимир Манько нагадує, що реформу децентралізації було розпочато ще у 2016 році. І фактично було завершено на початок широкомасштабної російської агресії.
"Чи варто її продовжувати, особливо у воєнний час? Думаю так. Приймати ті чи інші рішення можна і зараз, але набудуть чинності після війни. Вважаю, що політичних повноважень на місця віддавати більше не треба, бо в них і так достатньо. Інакше країна перетворюватиметься на федерацію. А от господарсько-економічні повноваження місцевим органам ще можна підкинути. Зокрема, з огляду на майбутнє повоєнне відновлення. Нехай на місцях шукають інвесторів, а не чекають, коли це зробить центр", – пояснює експерт.
Цікавою він вважає пропозицію Кабміну децентралізувати енергетику. Щоб у країні ставало більше міні-генеруючих потужностей на противагу великим ТЕЦ-ТЕС.
"Це слід підтримати, але разом із забороною будівництва вугільних котелень, тільки – сонячних чи вітрових станцій, – наголошує Володимир Манько. – Нагадаю, що Україна зобов'язалася поступово відмовлятися від вугілля у рамках міжнародного кліматичного співробітництва".
Україна з 2014 року у стані війни з РФ, проте децентралізація йшла – і бойові дії цьому не заважали
Експерт Українського інституту політики Микола Спіридонов розмірковує так:
"Децентралізація успішно проводилася під час війни, хай і не повномасштабної. Не слід забувати, що з 2014 року Україна, по факту, у стані війни з РФ. Однак децентралізація йшла – і бойові дії не заважали цьому".
При цьому, наголошує експерт, світовий досвід свідчить, що під час масштабних конфліктів держави прагнуть скоріше централізації. Проте досвід російсько-української війни продемонстрував, що міста, які мають самоврядування, іноді можуть швидше приймати потрібні рішення у такій складній ситуації. І тут децентралізація нам на руку, акцентує Микола Спіридонов.
"Раз Шмигаль заявив про продовження відповідної реформи, отже, отримав певні дані від аналітиків. І зрозумів, що децентралізацію продовжувати варто. Рішення сміливе. Подивимося, що з цього вийде практично. Наприклад, у сфері енергетики децентралізація, безумовно, потрібна. Коли енергетична система буде децентралізована, стануть менш небезпечними прицільні удари супротивника по нашій критичній інфраструктурі", – пояснює експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — російський терорист Гіркін заговорив про капітуляцію, звинувативши Путіна в черговій помилці у війні проти України.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.