Практично весь тиждень по Росії їздить лідер Північної Кореї (КНДР) — Кім Чен Ин. Вже відбулася його зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним, війну якого проти України "Ин усіляко підтримує". Очевидно, йдуть переговори про посилення військово-технічного співробітництва. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу демонструє північнокорейському диктатори ракетні комплекси та ракетоносці, що б'ють по Україні. До союзу диктаторів намагається примазатися і самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, заявляючи, що була б корисною "співпраця на трьох". Що можна на цьому етапі сказати про візит Кім Чен Ина до РФ? Хто і які профіти, швидше за все, отримає, а чиї надії можуть виявитися невиправданими? Що це все означає, як у ракурсі російсько-української війни, так і глобальнішого протистояння – демократичного та автократичного світів? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Путін та Кім Чен Ин. Фото: із відкритих джерел
"Снарядний голод" Росії
Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов пояснює:
"Росія має глобальну стратегічну проблему. Ще минулого року росіяни почали згадувати такий епізод Першої світової війни як "снарядний голод" 1915-го, коли кількість боєприпасів на зброю у них стала мінімальною. В результаті російська армія, яка наступала у початковий період Першої світової, покотилася назад. Вона змушена була залишити територію Польщі, західної Білорусії, західної України".
Згодом, зазначає експерт, саме цей відступ, за великим рахунком, визначив майбутні кордони – т.зв. "Лінію Керзона" (демаркаційна лінія між Польщею та РРФСР, запропонована міністром закордонних справ Великобританії лордом Керзоном у 1920 році; після Другої світової війни радянсько-польський кордон проходив приблизно цією лінією).
"Термін 1915 року "снарядний голод" для нинішніх росіян став актуальним з осені 2022-го. РФ катастрофічно не вистачає снарядів. А КНДР одна із основних світових арсеналів. Річ у тім, що після Корейської війни 50-х років СРСР накачував Північну Корею снарядами. Поставив туди свої десятки мільйонів! Проте більшість із них, виробництва 50-80 рр., це снаряди для знарядь малих калібрів. Менше 100 мм. І для сучасної війни вони цінності не становлять. Більшість снарядів від 100 мм і вище (виготовлені в 90-ті або "нульові") пролежали на складах десятки років. І, з великою ймовірністю, вони — не кондиція. Але Північна Корея займалася відновленням їхніх вибухових властивостей. Має десятки мільйонів снарядів. І це – порятунок для Росії. Виробляти таку кількість боєприпасів, що їх окупаційна армія витрачає на території України, російська промисловість зараз просто не здатна. Для цього протягом кількох років потрібно зводити нові порохові та снарядні заводи", – зазначає Віктор Савінов.
І ось, продовжує він, у керівництва країни-агресора народилася ідея отримати снаряди у КНДР. Нехай навіть більшість із них виявляться не кондиційними, можуть вибухнути в дулі зброї. Але створювати шумові ефекти росіянами потрібно.
"З урахуванням розвитку артилерії, снаряди, що є у Північної Кореї – не точні та не далекобійні. Але ефект контрбатарейної боротьби вони створять. Саме тому протягом уже приблизно півроку російський Генштаб, розглядаючи витрати/приходи по снарядах, дійшов висновку, що без північнокорейської допомоги продовжувати війну буде дуже важко. Із цим і пов'язаний візит лідера КНДР до РФ. Саме на прохання Кремля. Схоже, що Північна Корея вже пообіцяла передати боєприпаси для всіх основних калібрів російської армії", – вважає експерт.
За його словами, існує й інша небезпека, про яку говорять практично усі військові оглядачі. Справа в тому, що набагато якісніші снаряди виробляє Китай. І важко повірити, що РФ просить старі, недальнобійні, неточні снаряди у КНДР. Можливо, тут задумана якась схема передачі більш якісного артилерійського озброєння з Китаю.
"Крім того, у Росії на сьогоднішній день є лише дві важкі гармати на кілометр фронту. Чого дуже мало. Це не дає росіянам ефективно вести контрбатарейну боротьбу. Знаряддя, нехай старі, але у величезній кількості, КНДР також мають. Тому Шойгу та Путін просять у Ина ще й старі гармати, а також – ракети (запаси РФ тут катастрофічно скоротилися), – розповідає Віктор Савінов. – Свої бажання має і КНДР. Головна її концепція – війна з Японією (історичним противником), і навіть "головним ворогом людства" (в трактуванні північнокорейських комуністів) – США. Але для боротьби зі Штатами артилерія не підходить. Тому північнокорейські комуністи хочуть більше ракетного озброєння та підводних човнів. КНДР, до речі, досить успішно проводить деякі запуски. Але здебільшого це – ракети середньої дальності. До США вони не дістають".
А тому, пояснює експерт, у військовій концепції Північної Кореї робиться ставка на створення підводних човнів, які б виходили в Тихий океан, підпливали до західного узбережжя Америки — і завдавали ракетних ударів у війні зі США, яка, на думку КНДР, рано чи пізно почнеться.
"Але якщо з ракетним озброєнням у північнокорейців все більш-менш, то з підводними човнами та авіацією – не особливо. Тому вони просять у росіян технології підводних човнів та авіаційні новинки. І, схоже, вже є угода, згідно з якою РФ передає до КНДР свої останні авіаційні розробки та технології виробництва стратегічних підводних човнів. А сама отримує від Північної Кореї снаряди, а також ракети середньої та малої дальності", – вважає Віктор Савінов.
І це, зазначає він, навіть не перспектива – а жорсткий стратегічний план двох авторитарних режимів на найближчі роки.
Тоталітарний світ використовує застарілі методи
Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль упевнена, що зближення КНДР та РФ лише підтверджує глобальну тенденцію до протистояння світу тоталітарного (авторитарного, диктаторських режимів) зі світом демократичним.
"Тоталітарний світ використовує застарілі методи – маніпуляція свідомістю мас, брязкання зброєю. Демонстрація своєї сили за допомогою агресії. Але такі моделі поведінки у глобальному контексті вже не є дієвими, – наголошує експерт. — Об'єднання Росії з Північною Кореєю, включення до цього ж тандему Білорусі, все так навмисно, напоказ — ще раз підтверджує, що справа тут не тільки в бажанні поглиблення військово-технічного співробітництва, а й задля пропагандистського ефекту. Спроба показати всьому світу свою нібито силу. Що вони можуть об'єднуватися, погрожувати вже не лише Україні, а й низці інших держав".
Насправді це ознака слабкості, вважає Катерина Коваль. І Росія у цьому фактично розписується. Вона стрімко втрачає боєздатну армію, у неї вичерпалися запаси озброєнь і боєприпасів, вона за санкціями вже перегнала КНДР, а тому нічого не залишається, як створювати такий собі союз ізгоїв.
"Білорусь цілком логічно вплітається у цей альянс. Адже вона, що нещодавно підтвердив
Європарламент,
є державою-учасником агресії, оскільки надала свою територію РФ для нападу на Україну, – нагадує експерт. — У РФ фактично не залишилося союзників. І ті тоталітарні держави, які ще начебто живі, насправді вже програли. Просто поки що не зрозуміли цього. Тому влаштовують показові виступи, тоді як Україна перемагає не лише на фонті, а й на міжнародній арені, де стає флагманом побудови нової системи глобальної безпеки". Також видання "Коментарі" повідомляло – чи можливий альянс РФ та КНДР – що задумав Путін.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.