Міністр закордонних справ Російської Федерації (РФ) Сергій Лавров прибув 8 квітня до Китайської Народної Республіки (КНР) з офіційним візитом. Планується, що сторони обговорять питання двостороннього співробітництва та взаємодії на міжнародній арені. Йтиметься, зокрема, про Україну. Останнім часом Китай відновив свої "миротворчі" потуги в ракурсі врегулювання російсько-української війни (яку Пекін, як і Москва вважає за краще називати "українською кризою"). При цьому КНР допомагає РФ, про що заявляють і керівництво США, і генсек НАТО Єнс Столтенберг. До чого може спричинити подальше зміцнення китайсько-російських відносин? Чому Заходу не вдалося розбити цей союз? Як ситуація може розвиватись далі? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Путін та Сі Цзіньпін. Фото: з відкритих джерел
Для Китаю нинішня ситуація вигідна
За словами політолога, професора кафедри міжнародних відносин НАУ Максима Ялі, якщо подивитися на динаміку останніх двох років з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, то видно, що залежність РФ від КНР незмінно зростає. Насамперед, у фінансовій сфері.
"Де-факто Китай поряд з Індією допомогли втриматися російській економіці на плаву. Купуючи зі значною знижкою, все більше російської нафти – основного ресурсу Кремля для фінансування війни. Крім того, Китай надає країні-агресору технологічну допомогу. Що дозволяє Росії мати певні успіхи на фронті, не відставати від України в якості озброєння", – пояснює експерт.
Для Китаю це вигідно, зазначає він. У структурі російського імпорту близько 50% (вкрай високий показник) вже припадає саме на Китай.
"КНР отримує дешеві енергоресурси, а також значний ринок збуту своєї продукції. Тим самим перетворюючи Росію на свого васала, збільшуючи її залежність від себе", – акцентує Максим Ялі.
Тому, продовжує він, змінювати тут Пекін нічого не буде, йому краще, щоби все продовжувалося, він тоді більше прив'яже Росію до себе.
"За президентства Трампа проходили численні переговори між США та РФ, між росіянами та європейцями. Тоді Захід намагався не допустити зближення Росії з Китаєм, симбіозу їхніх економік. Не дати можливості Китаю зміцнитись, у тому числі за рахунок російських ресурсів. Але повномасштабне російське вторгнення в Україну зробило корективи. Заходу довелося запроваджувати санкції, виводити свої компанії з ринку країни-агресора, реагуючи на спробу РФ зруйнувати існуючий світопорядок. У результаті Росія остаточно зробила ставку на Китай. І доки триватимуть військові дії в Україні, вищеназвані тренди лише посиляться", – прогнозує політолог.
Але, уточнює він, обрій планування тут максимум півроку – до результату президентських виборів у США.
"Якщо до влади повернеться Трамп зі своїм так званим мирним планом, ситуація може змінитись, – вважає Максим Ялі. – У баченні Трампа – РФ не є противником США, конкурентом у битві за світове лідерство. На відміну від Китаю. З цим і пов'язані можливі компроміси з РФ за рахунок територіальних поступок з боку України, інформація про що (як про "мирний план" Трампа) дедалі більше просочується в
американську пресу".
Росію непокоїть постійне балансування Китаю у відносинах з нею
Політолог Володимир Цибулько міркує так:
"Візит Лаврова до Пекіна, по суті, є зондуванням настроїв у китайському істеблішменті після
псевдовиборів в РФ.
Авторитаризм Росії робить Китай не самотнім авторитарієм у Раді безпеки ООН. Плюс – такою ж нав'язливою ідеєю, як і відновлення СРСР для путінської Росії, для КНР під керівництвом Сі Цзіньпіна є повернення Тайваню". Проте, зазначає політолог, Росію непокоїть постійне балансування Китаю у відносинах із нею, що робиться з метою збереження доступу до ринків збуту – ЄС та США. Причому Штати роблять все більш жорсткі попередження.
"Росія не може запропонувати альтернативи, а тим більше не може замінювати інвестиції та технології від цих ринків, – пояснює Володимир Цибулько. – При цьому РФ потребує зброї та комплектуючих. Без Китаю вона не обійдеться, що означає зростання кабальної залежності РФ від КНР. І Лавров по суті поїхав до Пекіна з дуже поганими картами. Але не віриться, що Путін дозрів для поступок українським треком".
Читайте також на порталі "Коментарі" – чому Росія та Китай прагнуть запустити переговори щодо України: як реагувати.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.