Цього тижня – саміт ЄС із ймовірністю надання Україні статусу кандидата у члени. Потім відбудуться саміти "Великої сімки" (G7) та НАТО. Які очікування від трьох цих заходів? Які "няшки" може отримати Україна та удари – Росія? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Саміт Україна-ЄС. Фото: з відкритих джерел
У нас час йде вже не на тижні, а на дні, години – збільшення оперативності військових поставок потрібно ще вчора
Політолог Дмитро Воронков припускає, що на саміті ЄС (23-24 червня у Бельгії) буде підтверджено перспективу українського кандидатства. Більше того, вважає експерт, що ми таки отримаємо цей статус за прискореною процедурою.
"Наскільки мені відомо, між країнами ЄС після певних дискусій таки досягнуто консенсусу щодо України. Звичайно після того нам належить виконати "домашнє завдання"
щодо реформ, що не так просто в умовах війни. Тим не менш, це стане дійсно реальною відправною точкою, ніж було всі ці роки", – зазначає експерт.
На самітах "Великої сімки" (26-28 червня в Німеччині) та НАТО (29-30 червня в Іспанії), на думку Дмитра Воронкова, йтиметься про військову підтримку України, санкції проти РФ і загалом – обговорять безпеку в Європі.
"На ці заходи я також дивлюсь із помірним оптимізмом. Припускаю, що з огляду на не дуже хорошу ситуацію на південному сході України, колективний Захід та союзники можуть ухвалити беззастережне рішення про збільшення військової допомоги – аж до важкого озброєння та авіації. Про те, що така рішучість зростає вже в усій Європі, а не тільки в тих же Польщі, Великобританії, країнах Балтії і, само собою, США, сигналізують недавні поставки Німеччиною українським воїнам самохідних артилерійських установок (САУ) Panzerhaubitze 2000 і намір надати більше потужні види озброєння, включаючи РСЗВ. Плюс –
конфлікт РФ із Литвою також грає свою роль, збільшуючи відчуття реальних ризиків для всієї Європи в очах Заходу", – пояснює політолог.
Він також вважає, що буде розглянуто питання на користь більшої оперативності військової логістики.
"Оскільки в нас час йде вже навіть не на тижні, а на дні, години – збільшення оперативності військових поставок потрібно ще вчора. Але процес, на жаль, стопориться. Є, наприклад, проблеми з обмінним фондом військової техніки (танками) між тими самими Словаччиною та Німеччиною, – нагадує Дмитро Воронков. – Припускаю, що якщо збільшення обсягів військової допомоги зросте, вона навряд чи відповідатиме офіційно заявленим Україною потребам. Але навіть така підтримка для нас є дуже важливою".
Санкції проти РФ поки що не досягають очікуваного результату, а тому важливіша військова та економічна підтримка України
Директор аналітичного центру "Третій сектор", політолог Андрій Золотарьов вважає, що Україна на саміті ЄС отримає кандидатство у члени Євросоюзу.
"Політичне рішення вже ухвалено. Опір тих країн, які були проти, зламано. Консенсусу досягнуто. І це серйозна політична перемога команди Зеленського. Членство в ЄС – та позиція, яка має підтримку більшості українців, на відміну від членства в НАТО, де у нас більше протиріч", – зазначає експерт.
При цьому він нагадує, що кандидатство може тривати дуже довго. Понад 20 років його має та сама Туреччина, понад 10 років – балканські країни (Албанія, Чорногорія, Сербія).
"Важливий момент – чи ЄС підтягуватиме економічний та соціальний рівень України до своїх стандартів. Ми й раніше не дотягували, а війна внесла свої страшні корективи, – підкреслює Андрій Золотарьов. – Тим часом, та сама Польща протягом 10 років отримала від ЄС понад 100 млрд саме на економічне та соціальне підтягування до європейських стандартів. Що багато в чому зумовило її успішний економічний розвиток у наступні два десятиліття. Сподіваємося, що підтримка України буде навіть на вищому рівні з огляду на наслідки російської агресії".
Найважливішими у прикладному аспекті є для нас, на думку експерта, саміти G7 та НАТО.
"На порядку денному і того, й іншого – Україна займатиме ключове місце. Про це, зокрема, говорив координатор з питань комунікації Радбезу США Джон Кірбі. Для нас важливо, що на саміті НАТО має бути узгоджений план переходу ЗСУ від радянських стандартів та зразків озброєння – на натовські. По суті це план модернізації наших збройних сил. Разом із погодженням постачання важкого озброєння – це вагома заявка на підтримку України", – акцентує Андрій Золотарьов.
Щодо санкцій проти РФ, які так чи інакше обговорюватимуться на всіх самітах, то поки вони, зазначає політолог, не досягають очікуваного результату. А тому важливіша, як мені здається, військова та економічна підтримка України. Не дарма на цьому акцентували багато американських представників, вказуючи на недостатню подібну підтримку з боку європейських партнерів.
"Цікаво, що до Мадриду, на саміт НАТО, було запрошено українського президента Зеленського. Не знаю, чи зможе він особисто туди прибути. Але, як мінімум, у режимі відео-конференції точно виступить", – робить висновок Андрій Золотарьов.
Читайте також на порталі "Коментарі" — блокада українських портів: що може вирішитись у Стамбулі – чому питання стало особливо гостро.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.