Головна Новини Суспільство події Масові обшуки в Україні: про що говорить те, що відбувається
commentss НОВИНИ Всі новини

Масові обшуки в Україні: про що говорить те, що відбувається

Ми маємо величезні кошти у вигляді грантів – безповоротних грошей, своєрідних подарунків. І партнери України хочуть знати, куди йдуть їхні кошти

1 лютого 2023, 14:35 comments2149
Поділіться публікацією:

У середу, 1 лютого, Україну накрила низка гучних обшуків та відставок. Працівники СБУ обшукували будинок бізнесмена Ігоря Коломойського в рамках розслідування щодо махінацій у компаніях "Укртатнафта" та "Укрнафта". Слідчі органи завітали до екс-глави МВС Арсена Авакова в рамках відпрацювання однієї з робочих версій причин січневої трагедії у Броварах, в якій загинуло керівництво внутрішніх справ України. Обшуки також проходили у податковій, у нардепа-забудовника Столара. Крім того було звільнено весь керівний склад митниці. Експерти проаналізували те, що відбувається, спеціально для видання "Коментарі".

Масові обшуки в Україні: про що говорить те, що відбувається

СБУ. Фото: з відкритих джерел

Нам дали останню нагоду зберегти свій суверенітет в антикорупційній боротьбі, показати, що ми самі на щось здатні

На думку експерта Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексія Куща, не те, щоб масові обшуки та вручення підозри стали чимось несподіваним.

"Президент Зеленський неодноразово попереджав, що буде досить жорстка реакція на факти корупції, особливо у найвищих ешелонах влади. Давно були обіцянки щодо деолігархізації, очищення влади. Тож сказати, що все тут з неба впало – не можна. Але є й додаткові хвилі, – наголошує експерт. – Вони полягають у тому, що формат відносин України із західними партнерами у 2022 році через російську агресію серйозно змінився. Але багато хто цього – чи не помітили, чи зробили вигляд, що не помітили".

Раніше, пояснює Олексій Кущ, нам допомагали здебільшого міжнародні фінансові організації. Як той же МВФ, який періодично виділяє кошти країнам, які перебувають у кризі і мають при цьому високий рівень корупції.

Але з минулого року ситуація для України змінилася. Ми маємо величезні кошти у вигляді грантів – безповоротних грошей, своєрідних подарунків. І це вже є міждержавна допомога. Допомога платників податків Німеччини, Франції, США та інших країн, які нас підтримують у цей складний час.

"Така ситуація серйозно ускладнює внутрішньополітичну дискусію у цих країнах. Наприклад, так зване трампістське крило республіканців на проміжних виборах до Конгресу США минулої осені побудувало свою передвиборчу програму значною мірою на критиці так званого "бланкового" (незабезпеченого) фінансування України. Коли називали це фінансуванням із незабезпеченими чеками. І тим самим американським політикам доводиться пояснювати своєму народу, чому замість того, щоб виділяти гроші на соціальні програми всередині своєї країни (освіта, медицина тощо), десятки млрд доларів витрачаються на Україну. Це вже бюджетні гроші. Американські, європейські, канадські тощо", – наголошує Олексій Кущ.

А розкрадання таких засобів – загрожує, наголошує він. В американців діє правило екстериторіальності. Тобто незалежно від того, де стався злочин, якщо він стався з доларом, США вас дістануть скрізь.

"З огляду на все це з'явилися прямі лінії у Штатах, куди можна повідомляти про факти української корупції. США дали зрозуміти: чи Україна самостійно почне, нарешті, якісно боротися з корупцією, чи після дедлайну (а тут уже не останнє китайське, а останнє американське попередження) ловити наших корупціонерів будуть уже американські правоохоронці. І тоді все буде набагато жорсткішим. Фактично нам дали останню можливість зберегти свій суверенітет в антикорупційній боротьбі, показати, що ми самі на щось здатні. А довести ми це зможемо лише у випадку, якщо будуть спіймані "великі риби", їх буде багато і справа закінчиться реальними термінами. Мова про десятки людей, якщо не про сотні", – пояснює експерт.

Ситуацію, за його словами, можна порівняти з тим, як колись точилася боротьба з італійською мафією. Суспільство повірило в реальність такої боротьби не тоді, коли ловили одного-двох "цапів-відбувайлів", яких мафія ж і здавала. А коли на лаві підсудних виявлялося 20-30 умовних "хрещених батьків" та сотні членів злочинних угруповань, включаючи чиновників, правоохоронців, суддів, прокурорів тощо.

"Наші західні партнери повірять, що в Україні триває реальна боротьба з корупцією, коли, умовно кажучи, на лаві підсудних опиниться вже 20-30 наших, але не "хрещених батьків", а "кумів". І відповідно 200-300 продажних чиновників, суддею, прокурорів, поліцейських тощо. Потрібні і точковість, і масовість", – констатує Олексій Кущ.

Розміщення "телефонів довіри" представниками США в Україні спрацювало

Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АТ "Кравець та партнери", адвокат Ростислав Кравець міркує так:

"Активізація наших правоохоронних органів, швидше за все, пов'язана із розміщенням "телефонів довіри" представниками США у себе в країні – щодо фактів корупції в Україні. Думаю, це стало певним поштовхом для наших правоохоронців провести певну публічну видимість роботи".

Обшуки у Коломойського, як відомо, пов'язані з Укрнафтою. Але справа триває роками. І проводити саме зараз обшук у нього вдома має досить дивний вигляд, вважає експерт.

Не менш дивно, на його думку, виглядає обшук у екс-міністра внутрішніх справ Авакова щодо закупівель гелікоптерів, зроблених ще 2016 року. І він сам вказує на таку безглуздість.

"Це більше нагадує спробу створити видимість того, що щось робиться в рамках розслідування авіакатастрофи в Броварах, в якій 18 січня загинуло все керівництво МВСЧому це не було зроблено через лічені дні після трагедії? – запитує Ростислав Кравець. – Адже вже тоді, гадаю, стало ясно, що основні причини авіакатастрофи – технічний стан вертольота… З огляду на все це, вважаю, що подібні обшуки не пов'язані з реальними проведеннями розслідувань, а більше – з неприємною традицією самопіару, яка вже прижилася в Україні. Замість власне розслідування. Почали цю традицію представники НАБУ, потім підхопили НАЗК, тепер ось використовує СБУ і не лише. Головне показувати, що щось робиться, а результат (власне "посадки") при цьому не обов'язковий".

Читайте також на порталі "Коментарі" — стати членом ЄС через 2 роки: чи це вдасться Україні – від чого залежить така перспектива.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини