Екшен з БТР і гранатою: експерти проаналізували дії спецназу під час теракту в Луцьку

Затримання луцького терориста, який вчора захопив автобус з 13 людьми, викликає ряд питань. На відео видно, що Максим Кривош (Максим Плохой) відпустив всіх людей, після чого спокійно вийшов з автобуса. Пройшла майже хвилина, перш ніж до нього підійшли правоохоронці, обшукали, наділи наручники, поклали на асфальт обличчям вниз. Потім до місця події раптом під'їхав спецназ на БТР, попередньо використавши світлошумову гранату. Заступник глави МВС Антон Геращенко заявив, що спецназ використовував світлошумові гранати і БТР після затримання, "щоб придушити волю" терориста. В ексклюзиві "Коментарів" експерти пояснили, що насправді сталося вчора ввечері.

Нескоординованість дій

Організація та проведення антитерористичної операції, яку по суті очолював глава МВС Арсен Аваков (хоч, за законом, нею повинен був керувати Антитерористичний центр (АТЦ) СБУ), пройшла вдало – зазначає експерт з питань сектора оборони і безпеки Олег Стариков.

“Головне, що всі люди були звільнені. Це – основне завдання. Але для чого було це уявлення з боку "Альфи" – з підльотом на БТР, киданням гранати вже після того, як терорист здався? Це ще більше налякало і без того переляканих людей, які з ранку перебували в закритому приміщенні, без їжі, без води (лише ввечері її отримали), без можливості сходити в туалет, під загрозою смерті?" — задається питанням Стариков.

На думку експерта, все сталося через нескоординованість дій між штабом, який очолював Аваков, і між силовим підрозділом "Альфи", яке очолював інший керівник.

"Зрозуміло, чому не зважилися на силове захоплення. Приміщення маленьке. Кидаючи всередину автобуса гранати, можна контузити всіх. А це – інвалідність. Так що тактика переговорів була вірною. Але "подання", влаштоване вже після здачі так званого Максима Плохого, звичайно, серйозно змазало загальну картину, – вважає Олег Стариков. – На щастя, нескоординованість дій представників МВС і спеців з СБУ, які займалися оперативною і силовою складовою, обійшлася без жертв. Але сам факт, безумовно, насторожує".

"Силовики не були готові"

Колишній працівник СБУ і консультант Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки оборони Іван Ступак також відзначає, що головний критерій проведення подібних операцій по звільненню заручників – це відсутність людських жертв.

"Практика проведення подібних операцій у всьому світі дуже схожа, – говорить експерт. – Відрізняються лише деталями: приховане наближення групи спецназу до захопленого об'єкту, відволікання уваги загарбників стріляниною в повітря або шляхом підриву світло-шумового заряду і миттєвий штурм, на який йде 10-15 секунд".

Під час луцького штурму всі елементи операції були правильними і вивіреними, але не своєчасними, підкреслює Іван Ступак.

"Схоже, сам факт добровільної здачі загарбника владі був дуже несподіваним. Силовики не були до нього готові і в якійсь мірі це сплутало всі карти, – вважає експерт. – В даному випадку, керівники операції по звільненню заручників, в якій задіяли навіть президента України, розсудили, що найефектнішою, політично вигідною і гарною кінцівкою буде саме екшен з фізичним захопленням з використанням спеціального призначення, бронетехніки, а також застосуванням світло-шумової гранати. У підсумку все відбулося з певним запізненням і так приголомшило громадськість і соцмережі".

Раніше заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко проаналізував для видання "Коментарі" вчорашнє  захоплення автобуса із заручниками і антитерористичну операцію.

Читайте Comments.ua в Google News