Росія продовжує ракетний терор проти України, традиційно посиливши його під "сакральні" для себе дати. Так, у ніч на 9 травня була чергова масована атака на Київ, проте сили ППО знищили всі ворожі цілі. Усього ж за дві хвилі обстрілів цієї ночі агресор випустив по Україні 25 крилатих ракет "Калібр" і Х-101/Х-555, причому 23 з них були збиті нашою системою ППО. На цьому фоні ще більш актуальною є ініціатива президента України про те, щоб 8 травня ми відзначали День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, а 9 травня – День Європи. Видання "Коментарі" продовжує обговорювати цей крок української влади з експертами.
День Європи. Фото: з відкритих джерел
Будь-які такі ініціативи слід приймати з урахуванням громадської думки
Доктор філософських наук, президент Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), професор кафедри соціології Університету "Києво-Могилянська Академія" Володимир Паніотто поділився такою думкою:
"Вважаю, що ця ініціатива є своєчасною. Водночас, мені здається, що будь-які такі ініціативи слід приймати з урахуванням громадської думки. Було б добре, якби президент замовив опитування (на це потрібно не більше тижня) та з'ясував, чи підтримується суспільством така пропозиція. І, якщо підтримується, перед поданням законопроекту опублікував би результати опитування. Це посилило б підтримку законопроекту і навіть ті, хто проти, бачили б, що вони в меншості".
За словами Володимира Паніотто, КМІС регулярно проводить опитування, присвячені популярності тих чи інших свят. Останнє таке проводили у лютому 2023. Питання, яке ставили – "Які з цих державних свят є для Вас найважливішими чи найулюбленішими? Вкажіть не більше 5 свят".
Результати щодо Дня Перемоги виглядали так: 2010 (58%), 2013 (40%), 2016 (35%), 2017 (37%), 2018 (31%), 2020 (33%), 2021 (30%), 2023 (13%).
"У 2010 році День Перемоги був одним із найважливіших свят, за популярністю (58%) воно поступалося лише Різдву, Новому році та Великодню. Зараз же воно наприкінці списку, найважливішим його вважають лише 13%, менш важливим є лише 1 травня, – зазначає Володимир Паніотто. – У відповідь на запитання, яку дату треба святкувати, більшість (62%) відповіла, що Україна має відзначати День пам'яті та примирення 8 травня, а 22% – День перемоги над нацизмом 9 травня. Виходячи з наявних даних можна припустити, що більшість підтримає президентську ініціативу, а проти неї буде не більше 13-22%. Тому я вважаю, що ініціатива є своєчасною".
Ми зараз ударними темпами відходимо від усього радянського, російського
Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко акцентує, що у нас триває процес більшої синхронізації з Європою у всьому. Звідси й відзначення 8 травня Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років (європейська традиція).
"А, по-друге, – продовжує він, – Росія перетворила 9 травня не на свято Перемоги, а на якусь релігійну ходу навколо культу війни. Усі ці "можемо повторити", "безсмертні полки", штурми трафаретного Рейхстагу… Ця перемога просто зіпсувала, спотворила початкову суть свята. Одне із завдань перемог у будь-якій війні, у тому числі у цій, – щоб війн більше не було. А РФ, навпаки, використала 9 травня для пропаганди війни, розпалювання ненависті. І синхронізуватись із цим Україна вже просто більше не може. Тому зрозуміло, чому ми відбудовуємося від цієї дати як Дня Перемоги, воліючи відзначати тепер 9 травня День Європи. Тим більше, що ми заявили євроінтеграцію, як євроатлантичну інтеграцію, своїми стратегічними цілями".
За словами експерта, ми зараз ударними темпами відходимо від усього радянського, російського. В історії, культурі, мистецтві. І більш ніж логічно відійти від головного для Росії свята, яке перетворилося силами її пропаганди та вождів на тотальне мракобісся, констатує Андрій Єрьоменко.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи вважають українці Путіна сучасним Гітлером: результати опитування.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.