Головна Новини Суспільство події Чому вступ до ЄС обійдеться нам дуже дорого – яка причина ембарго на зерно з України
commentss НОВИНИ Всі новини

Чому вступ до ЄС обійдеться нам дуже дорого – яка причина ембарго на зерно з України

Країни ЄС захищають свій аграрний ринок від будь-якого зерна ззовні, включаючи українське

14 вересня 2023, 11:57 comments3273
Поділіться публікацією:

Болісна тема продовження заборони на експорт українського зерна до сусідніх країн Євросоюзу продовжує набирати обертів. Голова офісу комісара ЄС з торгівлі Міхаель Хагер виступив із пропозицією продовжити заборону (термін дії нинішнього обмеження спливає 15 вересня) на імпорт українського зерна та олійних культур до Польщі, Румунії, Болгарії, Словаччини та Угорщини (транзит дозволено). Щоправда, поки що не ясно – на який термін. Раніше та ж Угорщина, слідом за Польщею, дала зрозуміти, що точно продовжить ембарго українського зерна і після 15 вересня. Чому склалася така ситуація, що наші союзники по боротьбі з російською агресією стають нашими суперниками у певних аспектах? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.

Чому вступ до ЄС обійдеться нам дуже дорого – яка причина ембарго на зерно з України

Експорт українського зерна. Фото: із відкритих джерел

Давати доступ нашої продукції на свої ринки на шкоду власним виробникам європейці не будуть

Глава Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь наголошує, що проблема із ввезенням українського зерна до країн Європи – не нова. Подібне, зазначає він, спостерігалося і до повномасштабної війни. І, ймовірно, так продовжуватиметься доти, доки Україна не стане повноправним членом ЄС, зі вступом куди нам уже погрожує та сама Польща саме через аграрну тему.

"Таким чином, країни ЄС захищають свій аграрний ринок. Від будь-якого зерна ззовні. Включно з українським, – пояснює експерт. – Слід зрозуміти, що Євросоюз – це величезний економічний агломерат, у якому є різні інтереси, різні лобі, різні погляди. У тому числі – на ситуацію із аграрним сектором".

Страйки аграріїв спалахують не лише у східній Європі, а й у західній, південній, зазначає Руслан Соболь. Незважаючи на те, що країни перебувають у єдиному економічному просторі. Однак у кожній державі – свої особливості. І це дається взнаки.

"Нам слід зрозуміти, що Європа, допомагаючи Україні протистояти російській агресії (фінансово, озброєнням, даючи притулок біженцям), допомагає і собі. У тому числі в економічному плані. Але надавати доступ нашої продукції на свої ринки на шкоду власним виробникам європейці не будуть! Війна – це економіка, і бізнес. У тому числі на крові. На жаль. Нині величезні гроші крутяться у ВПК, у продовольчому бізнесі. І самі проблеми з експортом українського зерна підвищують ціни на світовому продовольчому ринку. На чому хтось збагачується", – наголошує експерт.

На його думку, Україна має бути готова до того, що членом ЄС вона зможе стати лише серйозно обмеживши свій потенціал у тому ж АПК, машинобудуванні, вугледобувній промисловості тощо.

"Вступ до ЄС коштуватиме нам дуже дорого. Нас не хочуть бачити там багатою і процвітаючою державою, яка диктує свої умови. Швидше – з рівнем життя нижче середнього, але з високими податками, малою можливістю виготовляти масово продукт із додатковою вартістю, з дешевою робочою силою. Румунія, Словенія, Греція – тому доказ. Вони вступали до ЄС із чудовим потенціалом, а зараз сидять на дотаціях. Чи не розвиваються. Польща – скоріше виняток, яким ми навряд чи станемо. Перші місця у ЄС зайняті. Нас туди ніхто не пускатиме. І нам слід планувати своє майбутнє, виходячи не з мрій, а з реалій. У тому числі тих, що зараз трапляються з українським зерном", – констатує Руслан Соболь.

Треба говорити не про те, коли буде знято ембарго, а про те, що стало його причиною

Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко міркує так:

"Для початку є сенс розібратися з поняттями, а вже потім робити висновки та давати прогнози. Немає жодного "українського зерна"! Є зерно, що належить приватним комерційним компаніям, переважно іноземним, які працюють в Україні та використовують посівні площі тут для вирощування зерна – з метою подальшого його продажу в основному на експорт. Річні потреби нашого внутрішнього ринку зерна приблизно в 5-6 разів менші від того, що виробляється. Бізнес із зерном – це бізнес насамперед великих корпорацій. І, повторюся, не українців".

Тому, вважає експерт, треба говорити не про те, коли буде знято ембарго, а про те, що спричинило його. І, що слід змінювати – у державній агрополітиці зокрема й економічній політиці загалом, щоб такої реакції у сусідів не викликати в принципі.

"І ось тут з'ясується, що зерно продавалося на зовнішніх ринках за демпінговими цінами. Це одночасно і наш бюджет залишало без частини податкових надходжень і організовувало недобросовісну конкуренцію на агроринку сусідніх країнах", – пояснює Юрій Гаврилечко.

До того ж, продовжує він, жодних мотивацій для збільшення виробництва готової продукції в Україні чи інструментів стимулювання експорту саме готової продукції, а не сировини – уряд для вітчизняного бізнесу та/або іноземних компаній, що працюють в Україні, не організував.

"Тож вирішувати треба саме ці проблеми, а не роздмухувати тему про ембарго. Тому що воно – наслідок, а не причина", – упевнений експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Польща продовжить заборону експорту українського зерна: що стоїть за цим рішенням.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини