Україна відмовилася брати участь у зустрічі ОБСЄ на міністерському рівні в Скоп'є (Північна Македонія), яка відбудеться з 29 листопада по 1 грудня, через участь там російської делегації на чолі з керівником МЗС РФ Сергієм Лавровим. Раніше глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна заявив, що РФ намагається повністю зруйнувати ОБСЄ. Експерти поділилися з виданням "Коментарі" думками щодо цієї ситуації.
ОБСЄ. Фото: з відкритих джерел
Низка представників країн ЄС можуть мати бажання переговорити віч-на-віч з Лавровим
Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок наголошує, що реакція на візит Лаврова на зустріч ОБСЄ пішла не лише з української сторони, а й від держав Балтії, які також відмовилися прибути до Північної Македонії, якщо там буде російська делегація.
"Але зверніть увагу, що Лаврову дали можливість пролетіти через Болгарію. Отже, європейці на нього чекали. І голова дипломатії ЄС Боррель підтвердив, що російський міністр закордонних справ виступатиме. Виходячи з цього, я припускаю, що європейські політики високого рангу (керівництво Єврокомісії, керівництво найбільш потужних економічно держав – Німеччини, Франції, Італії) – мають бажання переговорити віч-на-віч саме з Лавровим. Щоб зрозуміти наміри Кремля щодо подальших дій у війні проти України. Те, що не скажуть представники чинної російської влади на камери", – пояснює експерт.
Щоб показати не сприйняття Лаврова як дипломата країни-агресора, Україна та країни Балтії (останні відчувають загрозу вторгнення з боку РФ) пішли на показовий демарш.
"Але це – прояв саме протесту певних країн, – наголошує Валерій Клочок. – Не загалом європейської, світової дипломатії, яка завжди шукає можливості для переговорів. Можна провести паралель з ООН, де представник Росії – Небензя – постійно несе якусь маячню. Але ніхто Небензю, РФ загалом, звідти не виганяє. Можна провести паралель і з ситуацією на Близькому Сході, де зараз продовжили перемир'я між
Ізраїлем та ХАМАС задля продовження обміну заручниками". Тобто навіть між непримиренними сторонами, хай навіть через посередників, завжди шукається можливість для прояснення позицій, для переговорів, зазначає експерт.
"Україні зараз нема про що говорити з РФ. І логічно, що Кулеба не візьме участі у зустрічі у Скоп'є. Але це не розвалює ОБСЄ. Хоча б з тієї причини, що сама собою ця структура – нежиттєздатна. Вона ніколи не виконувала функцій на неї покладених. Достатньо згадати "сліпу" місію ОБСЄ на Донбасі", – резюмує Валерій Клочок.
Необхідно порушувати питання про ліквідацію ОБСЄ
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії (у тому числі Молдова-Придністров'я) Віталій Кулик поділився таким коментарем:
"ОБСЄ дискредитувала себе ще наглядовою місією на Донбасі. Її діяльність там була винятково показовою. Представники місії тікали за перших пострілів, не фіксували порушників режиму припинення вогню протягом тривалого періоду своєї діяльності в Україні (з 21 березня 2014 року по 31 березня 2022 року). Ця структура не лише не вирішила конфліктного питання, не забезпечила ефективну верифікацію на лінії розмежування, а й не створила механізмів недопущення широкомасштабної агресії Росії проти України. Для мене зрозуміло, що ця структура є недієздатною. І не є такою, щоб із нею можна було ефективно взаємодіяти".
Росія в ОБСЄ залишається, її звідти не виключали, вона вносить внески, обіймає низку керівних посад у цій структурі, зазначає експерт. Рішення, формулювання там приймаються з огляду на РФ.
"Тож я не бачу сенсу Україні взагалі брати участь у діяльності цієї організації у будь-якій формі", – каже Віталій Кулик.
При цьому, уточнює він, точно не можна допускати, щоб країна-агресор отримала можливість ухвалення в рамках ОБСЄ деяких проросійських рішень. Але для цього участь України там не є обов'язковою, вважає експерт. Знайдуться інші країни, які цього не допустять.
"Ну, а після війни, – зазначає Віталій Кулик, – необхідно порушувати питання про ліквідацію ОБСЄ, цієї непотрібної організації, з одночасним створенням більш дієвих механізмів співробітництва у питаннях європейської безпеки".
Читайте також на порталі "Коментарі" — РФ у 2024 році витратить на армію майже третину бюджету: про що це говорить і до чого може спричинити.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.