Злагоджені заяви на тему переговорів з боку Китаю, Туреччини та Ватикану зовсім не схожі на збіг
Ми переживаємо нову хвилю розмов щодо необхідності термінових переговорів між Україною та Росією. Слідом за активізацією миротворчих поривів Китаю, а також чергової пропозиції Туреччини себе як майданчика для мирного саміту, взяв слово Папа Римський Франциск. І фактично відкрито запропонував Україні капітулювати, "доки ситуація не погіршилася". Що означає низка подібних заяв та дипломатичних потуг? Як на це слід реагувати Україні та її реальним союзникам, які розуміють, до чого можуть призвести подібні переговори на умовах РФ? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Заклики до переговорів – ознака слабкості Росії
Старший лейтенант, лицар ордена Богдана Хмельницького, колишній командир роти 47-ї бригади, експерт Аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник не сумнівається, що такі злагоджені заяви на тему переговорів з боку Китаю, Туреччини та Ватикану – не збіг.
"Це означає, що росіяни через таких посередників розкривають свої останні карти, намагаючись змусити Україну піти на переговори, – вважає він. – Схоже, в РФ адекватно розуміють, що захоплення Авдіївки, коли на одного нашого загиблого вони мали десять своїх, коли за день вони часом втрачали танкові та механізовані батальйони, повторити в найближчому майбутньому не вдасться. Та й у принципі так воювати вони не зможуть
ще два роки. А тому включили (не прямо, але сигнал іде саме з Москви)
шарманку про переговори".
Це хороша новина для українців, упевнений експерт. Адже, якщо зараз побудуємо потужні інженерно-фортифікаційні споруди, то зможемо відсидітися в обороні. І така війна, незважаючи на величезні проблеми ЗСУ (брак особового складу, озброєнь, боєприпасів), вигідна нам у довгостроковій перспективі.
"За умови, що ми виправимо ситуацію з кадровим та снарядним голодом, отримаємо швидше, більше та різноманітніше озброєння та ракети від партнерів, – уточнює Микола Мельник. – Тож ми зможемо продовжувати боротьбу роками. Тоді як росіяни вже витратили 40% законсервованої техніки. На те, щоб використовувати решту може просто не вистачити запчастин".
Експерт резюмує: сигнали, що посилилися, про необхідність якнайшвидших переговорів свідчать про слабкість Росії. Про її розуміння, що стратегія на кшталт тієї, що країна-агресор використовувала під Авдіївкою, є для неї самогубною.
"Впевнений, що Україна на переговори по російських лекалах не піде. А РФ змінюватиме підходи у війні та дипломатії. Хто з нас виявиться ефективнішим, гадаю, побачимо наприкінці весни-початку літа цього року", – констатує Микола Мельник.
Нам слід спокійно ставитися до подібних заяв та пропозицій
Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович зазначає, що активізація розмов про переговори зазвичай пов'язана з двома речами.
"По-перше, це відбувається в період певного глухого кута на фронті. Коли тимчасові успіхи однієї зі сторін припиняються (як у випадку з російським наступом останніх місяців, який на даний момент фактично зупинено). І розпочинається затяжне позиційне протистояння. По-друге, такі заяви політичних та релігійних лідерів (як того ж турецького президента чи Папи Римського) – це один із способів привернути до себе увагу. Спроба претендувати на якусь глобальну роль (
це вже більше про Китай), виступати якимсь комунікатором, який може стати або майданчиком для переговорів, або їх модератором", – пояснює експерт.
Він звертає увагу, що це повторювана історія. Ми бачимо такі сплески періодично. Пов'язані вони, як правило, і з тим, що відбувається на фронті, і з політичними подіями.
"Та сама заява Ердогана прозвучала на тлі
візиту Зеленського до Туреччини. Просто використовувалася можливість підкреслити важливу роль Туреччини як ймовірного організатора мирних переговорів", – наголосив Ігор Рейтерович.
На його думку, нам слід спокійно ставитися до подібних заяв та пропозицій. Вони були, є і будуть аж до закінчення війни.
"Головне завдання України – реалізовувати, доводити до логічного завершення свій мирний план. І робити все, щоб у більшості країн було розуміння безальтернативності такого підходу, заснованого, до речі, на принципах міжнародного права. Важливо перетягнути на свій бік якнайбільше країн, – вважає експерт. - У нас тут багато що виходить, хоч і не так швидко, як хотілося б. Думаю, процес триватиме щонайменше весь цей рік, протягом якого немає перспектив вийти на реальні переговори. Але ґрунт для цього буде створюватись, у тому числі з нашого боку".
Читайте також на порталі "Коментарі" - чи здатний Китай зупинити війну в Україні: чому знову просуває мирний кейс.