Головна Новини Суспільство події Чому питання мобілізації викликає такий резонанс у суспільстві: як вирішити проблеми
commentss НОВИНИ Всі новини

Чому питання мобілізації викликає такий резонанс у суспільстві: як вирішити проблеми

Усі необхідні рішення щодо покращення мобілізації приймаються вкрай повільно

19 лютого 2024, 11:12 comments5123
Поділіться публікацією:

У Верховній Раді тривають дискусії щодо законопроєкту щодо удосконалення мобілізації. Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев визнав, що на додаткову мобілізацію знадобляться величезні гроші – і невідомо, де їх взяти. Тим часом президент України Володимир Зеленський під час Мюнхенської конференції з безпеки заявив, що мобілізація – питання комплексне, питання справедливості, у тому числі в ракурсі необхідності ротацій. А військові жорстко критикують політиків і загалом цивільних, які не йдуть до лав Збройних сил України. Чому питання мобілізації стало наріжним каменем в українському суспільстві? Як вирішити проблему? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Чому питання мобілізації викликає такий резонанс у суспільстві: як вирішити проблеми

Мобілізація в Україні. Фото: з відкритих джерел

Нам уже потрібне нове покоління військових

Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко зазначає, що питання мобілізації – велике, складне. Тут сплелося багато різних позицій, бажань, прагнень тощо. Тому з ним так непросто.

"Всі, хто реально хотів піти до армії добровільно – пішли. А, хто не хотів – так і не хоче. А примусова мобілізація, жорсткі дії представників ТЦК остаточно вбили бажання йти до збройних сил. Коли людей насильно хапають, "пакують" в автобуси, коли випливли випадки знущання з них у ТЦК, навіть ті, хто сумнівався (йти/не йти), остаточно визначилися у бік другого. Бо страшно не лише бути вбитим чи пораненим окупантами, а й – своїми... На це накладається безглузде рішення влади із закриттям кордонів, від чого шкоди явно більше, ніж користі", – вважає експерт.

Усі ці помилки, впевнений він, відлякали українців від служби в армії.

З іншого боку, продовжує Андрій Єрьоменко, ті, хто служить, справді потребують ротації. Їм потрібне підкріплення, відпочинок, можливість передати свій досвід молодим – і робити це у навчанні.

"Нам уже потрібне нове покоління військових. А його немає, – констатує експерт. – У той же час, нова хвиля мобілізації це справді великі гроші. Перебуваючи у тилу, ми працюємо, щось заробляємо, сплачуємо податки. Багато хто донатить, волонтерить і так далі. Мобілізація вдарить по економіці. А Гетманцев, якого розумно критикують за те, що він податками та перевірками добиває залишки бізнесу, у цьому випадку (коли говорить про те, що мобілізація вимагатиме величезних витрат, а гроші брати – ні звідки) має рацію".

Загалом, зазначає Андрій Єрьоменко, завдання вкрай складне. Але видно позитивні (хоч і повільні) зрушення.

1. Законопроєкт про мобілізацію обговорюється. Сам факт такої великої та складної дискусії, того, що враховуються різні думки, що якісь пункти скасовуються, а якісь вносяться – це добре. Верховна Рада після довгої стагнації почала нарешті виконувати свою основну функцію — відстоювати інтереси громадян і намагатися втілити це у відповідних законах.

2. Йде відкритий, прозорий рекрутинг. Частини кличуть до себе контрактників. Розповідають, де і як доведеться служити, що це дає і таке інше.

3. Пішла дискусія, що коли на фронті людей немає, у нас є чимало військовослужбовців, які знаходяться в тилу. Чому б їх не привабити? Йде аудит, є можливість поповнення та ротації таким чином.

"Але всі необхідні рішення ухвалюються вкрай повільно. На дискусію потрібен час, а у нас на фронті проблеми тут і зараз. Крім того, ми критично залежимо від західної допомоги. Що продемонструвала ситуація у тій самій Авдіївці, на інших ділянках фронту. Снарядний голод, відсутність сучасної авіації, нестача систем ППО — все це дається взнаки. Ми втрачаємо людей, втрачаємо території, – пояснює експерт. – Тож мобілізація – питання складне, комплексне. Але ми намагаємось його вирішити. Тривожить те, що законопроєкт поки що не ухвалено остаточно, а нотаріуси та митники вже почали виконувати деякі норми, які ще не стали офіційно законом".

Ми повертаємось у ситуацію періоду після 2014-2015 рр

Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко констатує, що в Україні існує низка паралельних світів. І на політичному та економічному фронті (полі) відбувається багато непорозумінь. Які самі ж військові ще неспроможні зрозуміти.

"Влада програє за всіма позиціями, до неї немає довіри. Питання мобілізації – у тому, щоб якомога більше військовозобов'язаних насильно поставити до лав ЗСУ. Це питання персонального бажання кожного українця йти воювати. А тут ми бачимо безліч проблем. Єдиний телемарафон, який планували як величезну інформаційну платформу, дискредитував себе. Влада намагається розповідати лише позитивні для себе новини, висвітлює війну однобоко, а сама потрапляє у постійні скандали. На цьому тлі суспільство рухається у незрозумілому напрямку. Сприйняття війни як спільної війни починає пропадати", – резюмує експерт.

За його словами, ми повертаємося в ситуацію, коли після гарячих 2014-2015 рр., війна для багатьох йшла "десь на Донбасі", а решту України як би не торкалася.

"Владі слід замислитись над власними діями. Усвідомити самій, що у нас повноцінна війна. І діяти відповідно, – упевнений Сергій Войченко. – А питання справедливості завжди буде актуальним. Її, на жаль, як не було, так і нема. Причому – у всьому. Але, наголошую, питання "ЩО РОБИТИ?" потрібно ставити саме собі. У тому числі – представникам влади".

Уряд не виконує вимог, які прописані в Законі

Кандидат наук з держуправління Юрій Гаврилечко нагадує, що, згідно з положеннями ст.1 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", МОБІЛІЗАЦІЯ – це комплекс заходів, які здійснюються з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій на функціонування в умовах особливого періоду, збройних сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – до організації та штатів військового часу.

"Тобто насамперед це – адміністративна робота уряду в ЕКОНОМІЧНІЙ ПЛОЩИНІ! Відповідно, урядовий законопроєкт, який так обурив суспільство своєю нелогічністю та дикими нормами – це зовсім не про мобілізацію. Крім того, законопроєкт приймався з повним ігноруванням негативних висновків Головного науково-експертного управління парламенту про невідповідність його положень антикорупційному законодавству, як зазначено у відповідній експертизі, яка є у супровідних документах до законопроєкту", – наголошує експерт.

За його словами, мобілізація – це не про справедливість, а про ефективність використання наявних ресурсів для перемоги.

"А ефективне використання ресурсів передбачає спрощення системи управління, підвищення відповідальності (перш за все – персональної) представників влади за ухвалені рішення, чітку диференціацію завдань за рівнями кваліфікації виконавців тощо. Найбільш ефективно використовувати людські ресурси, наприклад, можна лише тоді, коли кожен займається тим, що він вміє найкраще робити. Військовий – воювати, лікар – лікувати, вчитель – навчати. А не навпаки. І тільки, коли не вистачає певних фахівців, потрібна система їх підготовки через перенавчання частини фахівців з інших галузей з мінімальними втратами для функціонування цих галузей. Саме тому у ЗК "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" акцент зроблено саме на пріоритеті адміністрування в економічній сфері. Сучасна війна – технологічна. І без потужно працюючої економіки війну не виграти", – пояснює Юрій Гаврилечко.

Він вважає, що основні проблеми з мобілізацією – через невиконання урядом вимог ст.12 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо прийняття Положення про мобілізаційну підготовку національної економіки України, визначення та затвердження основних показників мобілізаційного плану національної економіки та мобілізаційних завдань (замовлення) центральним та місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, Раді міністрів Автономної Республіки Крим – та визначення порядку укладання договорів (контрактів) на виконання підприємствами, установами та організаціями мобілізаційних завдань (замовлень). У тому числі, на постачання матеріально-технічних ресурсів, виконання робіт та надання послуг, включаючи постачання готової продукції.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Стефанчук розповів, чому незабаром на прийняття законопроєкту про мобілізацію чекати не варто.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини