Україна підходить до кінця 2023 року з кардинальним зниженням підтримки з боку закордонних партнерів. У США которий місяць поспіль не можуть прийняти багатомільярдну підтримку, а коштів вистачить, за даними Білого дому, лише на ще один військовий пакет військової допомоги. У ЄС, де через дії Угорщини заблоковано 50 млрд євро для нашої країни, повернутись до питання про виділення цих коштів зможуть не раніше лютого. Ну, а в МВФ прогнозують, що Україна без допомоги Заходу зможе протриматися лише кілька місяців. Чому ми опинилися у подібній ситуації? Які варіанти розвитку подій? Чи не виглядає так, що Захід, який обіцяв ледь не нескінченну підтримку Україні – "зливає" нас? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Допомога Україні. Фото: з відкритих джерел
Не йдеться про кардинальну зміну візії поставок допомоги
Як вважає екс-дипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан, не йдеться про кардинальну зміну позиції на Заході щодо необхідності підтримки України в її прагненні захиститися від російської агресії. Але є, зазначає він, низка факторів, що призводять до зниження такої підтримки.
"По-перше, активізувалася Росія. Насамперед, у плані роботи з її потенційними та реальними "Путінферштеєрами" – людьми, які закликають зрозуміти Путіна та РФ. Ми ж бачимо, як різко проти всього ЄС пре угорський прем'єр Обран, фактично не приховуючи, що він є маріонеткою Кремля. Плюс – йде цілеспрямована робота росіян із ліворадикальними та праворадикальними партіями по всьому світу. Не можна виключати, що й із трампістським крилом Республіканської партії, – зазначає експерт. – По-друге, пробуксування з допомогою України пов'язані з тим самим чинником виборів, який маємо у США, у низці європейських країн. А виборча кампанія завжди має на увазі загострення внутрішнього політичного протистояння і більшу концентрацію на вирішенні внутрішніх проблем".
При цьому, продовжує експерт, ні в США, ні в Європі немає таких політичних сил та урядів (крім орбанівського), які б відкрито виступали проти підтримки України. Тож, акцентує він, не йдеться про кардинальну зміну візії поставок допомоги, позиції Заходу.
"Тим більше, що і в США, і в Європі шукають шляхи вирішення нинішньої ситуації зі зниженням рівня підтримки нашої країни. Так, кінець цього року та початок наступного будуть складними для України. Тому що ми матимемо менше допомоги, ніж розраховували. Але частково це буде компенсовано окремими країнами та міжнародними фінансовими інституціями. Ті самі німці подвоюють допомогу Україні — з 4 до 8 млрд євро. Серйозні пакети допомоги нададуть нам Фінляндія та скандинави Данія, Норвегія, Швеція. Тож у нас є, з чим пройти найближчі кілька місяців. Єдине – наступальні та контрнаступальні дії тимчасово довелося згорнути", – пояснює Вадим Трюхан.
Проте він впевнений, що до кінця січня – початку лютого ми отримаємо рішення щодо виділення основних пакетів допомоги як від США, так і від ЄС. Що дозволить згодом прискорити деокупацію наших територій.
"Поки що слід продовжувати активно працювати з нашими закордонними партнерами, паралельно зміцнюючи свій ВПК, а також розробляючи досконалішу стратегію війни з Росією", – констатує екс-дипломат.
Ніяка зовнішня допомога не може бути вічною
Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко вважає, що слід розібратися з термінами, аби було зрозуміло, про що йдеться.
Перше. Ми (як народ, як Україна) нічого не отримували, зазначає експерт.
"Жодної "фінансової допомоги". Уряд створював нові борги, купував (сподіваюся, що купував, адже перевірити не можна) зброю, отримував від партнерів цю саму зброю у вигляді технічної допомоги (тобто на безоплатній основі, за гроші платників податків країн-партнерів), отримував якісь гранти (це і є допомога, тому що грант надається на безоплатній основі і повертати його не треба). З якою ефективністю все це витрачалося – невідомо. Куди саме витрачалося – немає достовірних даних", – наголошує Юрій Гаврилечко.
Друге. Що означає – "протриматися" (це – про "прогноз" МВФ, уточнює експерт)?
"Про що це? Про подальшу девальвацію гривні? Про зміну уряду? Про майбутній дефіцит зброї та боєприпасів? Протриматися до чого? А зараз яка ситуація? А за рахунок чого та чому вона "трималася"? Відповідей на ці запитання немає. Є думки та фантазії", – зазначає співрозмовник "Коментарів".
Третє – майже два роки всі економічні експерти (включно з Юрієм Гаврилечком) в один голос говорили: треба терміново переводити економіку на військові рейки; розгортати власне виробництво зброї та боєприпасів; створювати з партнерами спільне виробництво зброї з їхньої території (з метою безпеки); зацікавити великі збройові західні корпорації працювати з нами.
"Історію зі спробою створити спільне виробництво дронів з виробниками "Байракторів" – нагадати? Нагадати про те, що зробили Кабмін та держкомпанії, щоб усіма силами перешкодити створенню такого підприємства? Так цей кейс непогано вивчили на Заході і дуже насторожено ставляться до співпраці, – резюмує експерт. – Лише у вересні-2023 ситуація почала змінюватися, коли в неї втрутився президент України і, нарешті, почали хоч протоколи про наміри зі збройовими концертами підписувати під гарантії уряду".
Юрій Гаврилечко нагадує, що держбюджет-2024 за структурою – бюджет мирного часу. Жодних пріоритетів щодо виробництва для військових потреб, жодного секвестру непрофільних та непотрібних для ведення війни витрат, жодного скорочення витрат на держапарат.
"Зрозуміло, що хотілки наших парламентаріїв та чиновників, закладені до держбюджету-2024, жоден уряд країн-партнерів задовольняти не хоче. Тож виправляти ситуацію треба тут, в Україні, – упевнений експерт. – Жодна зовнішня допомога не може бути вічною".
Наразі має місце неприємна затримка
Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова, який викладає, зокрема, у США, розмірковує так:
"Момент з погляду допомоги Україні зараз справді непростий. Це відбиває певні розбіжності у думках серед наших партнерів, внутрішньополітичні сюжети у низці країн (як, наприклад, США). Проте впадати у відчай зарано".
У США, припускає експерт, компромісний варіант законопроєкту щодо допомоги Україні буде ухвалено відразу після різдвяної паузи у роботі Конгресу.
"Звичайно, можуть бути якісь зміни за суттю чи сумою порівняно з тим, що пропонує Білий дім. Але, все ж таки, здається, що допомога буде. Хоча затримка з нею – це неприємний сигнал", – зазначає Володимир Дубовик.
Щодо пакету допомоги ЄС, то й тут, вважає він, буде знайдено варіант як подолати вето Угорщини.
"Вже тривають навіть дискусії щодо позбавлення Угорщини права голосу, – нагадує експерт. – Але швидше за все до цього не дійде, і Європейській комісії вдасться переконати Будапешт зняти вето. Іншими словами, зараз має місце неприємна затримка, але є надія, що ситуація зміниться на краще в найближчому майбутньому".
Читайте також на порталі "Коментарі" — чим можемо перекрити затримку допомоги від Заходу: про який план "Б" йдеться.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.