Михайло Поплавський: від села до тюремної камери – історія одного ректора

Стан української освіти – її якість, звичаї та корупція давно непокоять не лише суспільство, а й профільного міністра Оксена Лісового . І, мабуть, важко знайти іншу людину, яка б так сильно асоціювалась у суспільстві з усіма негативними реаліями української освіти останніх років, окрім тепер уже колишнього ректора Київського національного університету культури та мистецтв Михайла Поплавського.

Михайло Поплавський. Фото: портал "Коментарі"

Усього 4 місяці тому він міг відзначати 33-річну річницю свого ректорства, а натомість ледь не опинився під арештом через можливу причетність до розкрадань 760 мільйонів гривень. При цьому посаду ректора він втратив ще у лютому. І "Коментарі" вирішили розібратися, як же Михайло Поплавський дійшов своїх досягнень і як склалася "історія одного ректора", яка ще далека до завершення.

Поплавський: із села до ректорів

Рання біографія Михайла Поплавського аж ніяк не віщувала того життя, яким у результаті жив уродженець села в Кіровоградській області, який народився в сім'ї скромних колгоспників у 1949-му році. Ще будучи школярем, як свідчить офіційна біографія, Михайло Михайлович почав працювати, потім закінчив ПТУ в окупованій Горлівці і до армії встиг попрацювати за отриманою професією машиністом електровоза в шахті.

Перший кульбіт біографія майбутнього ректора дала після служби у лавах Збройних сил СРСР, коли замість повернення до рідного колгоспу чи шахти на Донбасі, він закінчив училище культури, після чого 4 роки працював директором сільських будинків культури. Потім були ще 4 роки навчання у Київському державному університеті культури, в якому, крім навчання, він активно займався комсомольською діяльністю.

Невідомо, що більше сприяло подальшій кар'єрі – успіхи у навчанні чи комсомол, але на початку 80-х Михайло Михайлович став заступником директора Республіканського Будинку народної творчості УРСР. Наступні 11 років він працював у сфері культури, захистив кандидатську дисертацію, працював у Київському державному інституті культури, пройшовши шлях від викладача до декана факультету та 1991 року став доктором педагогічних наук.

У квітні 1993 року Михайло Поплавський обійняв посаду ректора Київського державного інституту культури та пробув ним аж до лютого 2026-го. Щоправда, з січня по жовтень 1995 року був період, коли Поплавського звільнили, але він зміг поновитися на посаді через суд. З того часу його діяльність як ректора викликала в суспільстві подив, особливо коли йшлося про впровадження нових дисциплін та програм, на кшталт відкриття "факультету TikTok" або заяв про "університет у смартфоні" .

Наприкінці 1990-х років разом із братом Михайло Поплавський зайнявся бізнесом, 2000-го став "співочим ректором", розпочавши власну музичну кар'єру, яка сприймалася дуже неоднозначно. Трохи раніше, 1998-го року, Поплавський взяв участь у виборах до Верховної Ради, і в майбутньому брав участь у передвиборних перегонах ще 4 рази. І на цій ниві також запам'ятався неоднозначною оцінкою результатів.

Поки що останньою точкою в біографії Михайла Поплавського стали обшуки в рамках справи про можливе розкрадання 760 мільйонів, що його колеги заперечують. Причому ще до цього, 10 лютого, у нього закінчився контракт з вузом, який продовжувати в Міністерстві освіти відмовилися.

Від прихильника влади до голови партії – політичний шлях Михайла Поплавського

Як і належить багатогранній творчій особистості, Михайло Поплавський спробував себе в низці сфер, у тому числі й у політиці. Цікаво, що, за деякими відомостями, його перше звільнення з посади ректора Київського національного університету культури та мистецтв у 1995-му році було нібито пов'язане саме з політикою – він розглядався як кандидат на крісло міністра культури.

Проте офіційно до політики Михайло Поплавський потрапив лише 1998-го, коли він балотувався у народні депутати у мажоритарному окрузі №100 у рідній Кіровоградській області, але програв. Успіх до нього прийшов через 4 роки на сусідньому окрузі №101, у Раді він встиг побувати членом провладних фракцій "Єдина Україна" та "Трудова Україна" та став членом третьої – Народної аграрної партії.

Ці метання не пройшли йому даремно, і на виборах 2006-го він, балотуючись від іншої політичної сили, програв. Щоправда, у 2010-му вже як кандидат від Партії регіонів переміг на виборах до Київської обласної ради, а у грудні 2013-го перемагає на повторних виборах в одному з виборчих округах Черкаської області. Тоді ж він відзначився як один із тих, хто голосував за так звані "диктаторські закони" Віктора Януковича, які посилювали громадський порядок у січні 2014 року.

Однак те голосування не завадило йому перемогти на виборах восени 2014 року все в тому ж виборчому окрузі №101. Цього разу ректор, що співає, увійшов до складу депутатської групи "Воля народу" і тримався непомітно.

Втім, у 2019-2020 роках Михайло Поплавський можна сказати запустив власний політпроект. Так, у 2019-му році він очолив виборчий список Аграрної партії України на виборах у ВР, але запам'ятався хіба що тим, що витратив на концерти із собою та Олегом Винником 5 млн грн. чи 25% передвиборчого бюджету. Результат – 0,5% і лише 1 партієць, який виграв у мажоритарному виборчому окрузі.

Проте 12 червня 2020 року Михайло Поплавський став головою Аграрної партії України та керує нею вже 6 років. Судячи з останнього звіту політсили, у ній працюють 182 особи, 198 місцевих організацій, грошові внески за 1 квартал 2026 року становили 3500 гривень, за заборгованості 107 тисяч гривень. Іншими словами, як і більшість українських партій "аграрії" просто підтримують видимість свого "політичного життя" і чекають на вибори, в яких вони обов'язково візьмуть участь.  

Бізнес та стан співаючого ректора Поплавського

Будучи не лише ректором, співаком, політиком, а й продюсером, Михайло Поплавський також активно займався бізнесом. Його першим бізнес-проектом у 1999-му році став ресторан, який згодом виріс у цілу мережу, відому як " Батьківська хата ".

Як і випливає з назви, цей бізнес був сімейним – разом із братами Станіславом та Володимиром, але тепер ймовірно ним володіє лише син ректора, Олександр. Принаймні, за даними інформаційного сервісу YouControl , саме йому належать 100% ТОВ "Київ-плюс" (сфера діяльності – постачання готових страв, статутний фонд – 21 000 гривень). Так, із 7 млн 277 тис. грн. 2021-го року виручка фірми впала до 15 тисяч 2025-го, хоча 2024-го дохід перевищував 9 млн грн.

Проте загалом Михайло Поплавський у бізнесі – це ціла корпоративна група з 17 комерційних структур, у сфері інтересів якої агрокомплекс, ресторани, нерухомість, науково-освітня та концертна діяльність.

Офіційно, найбільш прибутковий напрямок групи – агробізнес, а саме ТОВ "Ятрань" (сфера діяльності – вирощування зернових культур, статутний фонд – 500 000 гривень), яке наростило виручку з 31,3 млн грн. 2021-го до 40,3 млн 2025-го. Як і інший бізнес ректора, його власником є син Олександр.

Втім, може так статися, що головний актив ректора той самий – освітній, проте про це нижче.

Будучи народним депутатом з 2014 по 2019 рік і до того ж керівником державного вишу, Михайло Поплавський постійно звітував про свій фінансовий стан до Національного агентства з протидії корупції. І слід сказати, що його декларації вражають. Так станом на 2015 рік Поплавський володів:

- 5 об'єктами нерухомості;

- корпоративними правами у 7 компаніях;

- правом інтелектуальної власності на 91 об'єкт;

- доходом 33,8 млн грн. з яких на зарплату припало 364 тисячі, а решта – роялті від використання його інтелектуальної власності;

- майже 30,2 млн грн., у тому числі позики іншим особам, 390 тисяч доларів та 280 тисяч євро;

- кредитах на суму 7,1 млн грн.

У декларації за 2025 рік були вже:

- 8 об'єктів нерухомості;

- автомобіль MERCEDES-BENZ 2024 року випуску за 4,8 млн. грн.;

- Корпоративні права на 1 компанію;

- право інтелектуальної власності на 186 об'єктів;

– 20,3 млн грн. доходів, з яких 827 тисяч гривень припали на зарплату ректора та 283 тисячі гривень на пенсію;

– 4 млн 455 тис. грн., 1 млн 762 тис. дол. та 1 млн 510 тис. євро;

- ті самі 7,1 млн грн. кредитів.

Зауважимо, що Михайло Поплавський має іноземний бізнес – компанію MPSTS39 Holding GmbH зі статутним фондом 10 тисяч євро, зареєстровану в австрійській столиці місті Відень. Її власником є ректор, що співає, директором – син Олександр, а сферою діяльності вказані операції з нерухомістю та вкладення в інші фірми.

Cкандали та корупція, що загрожують 12 роками в'язниці – що чекає на Михайла Поплавського

Зрозуміло, що така багатогранна діяльність Михайла Поплавського не могла не викликати реакцію у суспільстві.

Так, стиль управління та епатажний характер поведінки Михайла Поплавського, зокрема, звичка оточувати себе гарними студентками, викликало невдоволення навіть у його тодішніх прихильників із ПР. У 2010 році заступник голови АП Ганна Герман негативно висловилася у бік навчального закладу Михайла Поплавського, заявивши, що його виш — "розсадник несмаку та голих дівчат". Також Герман зазначила, що сам Поплавський є яскравим прикладом культивування несмаку за гроші держави.

У 2020 році екс-міністра охорони здоров'я Уляна Супрун звинуватила Михайла Поплавського в сексизмі. У центрі скандалу "співаючий ректор" опинився після того, як завів акаунт у TikTok і почав зніматися у відео з молодими студентками та дорогими авто.

На аналогічні пересуди ректор нарвався 2023 року, коли на запитання однієї з абітурієнток про вареників глузливо сказав: "Подивися на себе, ще вареники тобі". Також були інші висловлювання з обох сторін і звинувачення у вільному спілкуванні зі студентами з боку ректора, що він назвав частиною своєї PR -стратегії.

2025-го року колишня студентка Київського національного університету культури і мистецтв Владислава Корінна прямо звинуватила Михайла Поплавського у домаганнях. Під час візиту до ректора їй сказали вимкнути телефон, запропонували алкоголь та гру у більярд на поцілунок чи гроші.

Однак усі ці заяви затьмарилися на тлі повідомлення СБУ, Нацполіції та Офісу генпрокурора 27 березня про розкриття схеми розкрадань бюджетних коштів. У рамках цієї справи за даними слідства, фігуранти подавали до Міносвіти штучно завищену кількість студентів, які мають навчатись у Київському університеті культури протягом 2022-2024 років. Таким чином у ці роки вищий навчальний заклад отримав від держави понад 760 млн гривень для забезпечення освітнього процесу, і учасники угоди привласнили частину з отриманої суми.

У рамках кримінального провадження, розпочатого за ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) продовжується розслідування для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності. Зловмисникам загрожує до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.

Одним із фігурантів справи за даними ЗМІ виявився екс-ректор Михайло Поплавський, який також проводив обшук. І саме тому освітній бізнес співаючого-ректора може виявитися найприбутковішим у його напрямі, але ймовірно, не дуже охайним.

Так, у складі корпоративної групи бізнесу Михайла та його сина Олександра Поплавських знаходиться приватний вищий навчальний заклад "Київський університет культури" , відкритий 2000 року. Саме тоді Поплавський зайнявся комерцією. Наразі виш, який має статутний фонд у 148 тисяч гривень, сфера діяльності – "вища освіта", належить ТОВ "Укрконцерт". Але оскільки власником останнього є Олександр Поплавський, то й вищий навчальний заклад належить синові ректора.

Проте сліди приватного Київського університету культури можна знайти й у деклараціях Михайла Поплавського. Так, ті самі 7,1 млн. грн. Позики, взяті ним у 2015-му році, він отримав саме у виші. Чи варто дивуватися, що жодної копійки з боргу самому собі він так і не почав виплачувати. Більше того, у 2025 році Поплавський-старший отримав у вигляді зарплати від вишу свого сина 780 327 гривень, а від держави – 827 691 гривню.

На користь того, що виш сімейства Поплавських може бути причетний до розкрадань, говорить і фраза у прес-релізі Офісу генпрокурора України: "Крім того, перевіряється інформація про можливе включення до звітності осіб, які фактично належали до приватного навчального закладу та не мали права брати участь у відповідній бюджетній програмі".

Оскільки в прес-релізі прямо згадується державний виш, логічно припустити, що до викрадень із нього причетні колеги саме з приватного вишу родини Поплавських, хоча поки що в судових реєстрах "Коментарі" не знайшли згадок про претензії правоохоронців у цій справі до дітища Михайла Поплавського.

Зауважимо, що за 2022-2024 роки приватний виш Михайла Поплавського звітував про виручку в 726,7 млн грн., що трохи поступається загальній сумі бюджетних асигнувань на державний Київський національний університет культури та мистецтв у 760 млн грн. Цікаво, що за 3 роки роботи приватного вишу Михайла Поплавського у 2022-2024 роках найбільший чистий прибуток було отримано у 2022-му році – 15,9 млн грн., при виручці у 156,9 млн. грн. При зростанні виручки до 288,8 млн і 281 млн грн. у 2023-2024 роках. чистий прибуток склав 553 тисячі та збиток у 5,6 млн грн. відповідно. Зрештою, на 281 млн грн. виручки в 2025-му припали збитки в 7,7 млн грн.

Така арифметика може говорити про те, що у приватному виші під виглядом зростання витрат могли просто виводити гроші. Таким чином, окрім підозр у розкраданні, фігуранти справи можуть отримати й нові звинувачення, тож тюремний термін у 12 років у цій справі може стати не остаточним.