Неофіційне працевлаштування збираються узаконити: чого чекати українцям

Українські фрилансери незабаром можуть бути примусово записаними в офіційний штат компанії. Такі наслідки матиме урядовий законопроєкт №5054 стосовно нових критеріїв трудових відносин, якщо його ухвалить Верховна Рада. Експерти оцінили для видання "Коментарі" подібні ініціативи влади.

Фріланс в Україні можуть узаконити. Колаж: "Коментарі" / Дмитро Романюк

Вимоги законопроєкту суперечать одна одній

Економічний експерт, координатор громадської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат підкреслює, що знову під егідою детінізації ринку праці уряд замість заохочення до створення нових робочих місць намагається діяти неінтелектуальних каральним методом, а саме законопроєктом №5054, який передбачає примусове внесення фрилансерів і аутсорсерів до штату компанії.

"Традиційна особливість ринку послуг (а це і ринок креативної, ігрової, програмної індустрій) полягає в тому, що на ньому часто зустрічається бізнес-модель, коли під проєкти залучаються фахівці на аутсорс, тому що брати в штат зовнішніх фахівців під кожен окремий із них (які бувають разовими й швидкоплинними) економічно недоцільно", — пояснює Андрій Гарнат.

Експерт вважає, що вимоги законопроєкту не тільки суперечать логіці й здоровому глузду, а й одна одній.

"Наприклад: "робота виконується, коли вона є" і тут же "мінімально оплачується 32 години в місяць незалежно від того, чи були поставлені завдання". Дивним виглядає і такий регламентний пункт: "лише 10% від загального штату співробітників можуть використовувати нефіксований робочий час". Нерідко залежно від обсягу проєкту кількість зовнішніх залучених фахівців на певному етапі його реалізації може перевищувати штатних співробітників", — каже Гарнат.

Експерт наголошує й на тому, що законопроєкт № 5054 вносить додаткове ускладнення до обліку та звітності, що жодним чином не створює умов ані для детінізації, ані для відкриття нових робочих місць, ані для підвищення заробітних плат.

"Чиновники досі не усвідомлюють простого правила: чим складніша система і чим вона далі від економічної доцільності для всіх суб'єктів процесу, тим нижча ймовірність її виконання", — резюмує Андрій Гарнат.

Держава не шукає першоджерела проблеми

Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ називає улюбленою "фішкою" нинішньої влади бажання "пошерстити" тіньовий сектор праці, не заглиблюючись у суть проблеми.

"Зрозумілим є бажання виявити тих людей, які, на думку держави, зникли "з радарів" податкової служби. Ця тема не нова. Все в парадигмі битви з тіньовою економікою. Ось тільки тиск — податковий, адміністративний, регуляторний — з боку держави якраз і призводить до того, що населення масово йде в тіньовий сектор", — стверджує експерт.

При цьому, говорить Олексій Кущ, рівень податкового преса в державі зростає, перерозподіляючись на легальний бізнес.

"Призводить це завжди до того, що в один прекрасний (насправді — зовсім непрекрасний) момент держава опиняється біля розбитого корита. Нині в Україні із 17 млн працездатного населення штатними працівниками є лише 7 млн. Щороку кількість штатних працівників зменшується — від 500 тисяч до 1 мільйона. Держава замість того, щоб знайти причини ситуації (величезні податки, зарегульованість, корупція, проблема захисту своїх прав), заводить дитячу лічилку "раз, два, три, чотири, п'ять — я іду шукати" і займається пошуком того, кого б іще "розкуркулити". Наразі ось вона спрямовується на фрилансерів і аутсорсерів".

Олексій Кущ не сперечається з тим, що деякі українці не є справжніми ФОПами. Як, наприклад, водії в низці компаній, які не отримують зарплат, а працюють як ФОПи. Великий сегмент і тих, хто на аутсорсі виконує замовлення, отримані як всередині країни, так і зовнішні.

"Вони ніби як в Україні, але зарплати отримують із зовнішніх джерел. Відповідно, не платять податків. Такою внутрішньою трудовою міграцією, за різними даними, охоплено близько 250 тисяч осіб. І це має тенденцію до зростання", — зазначає експерт.

На думку Олексія Куща, всі зміни спрямовані на те, щоб виявляти таких фрилансерів, змушувати компанії приймати їх у штат, платити податки. При цьому в нас ЄСВ, прибутковий податок, військовий збір сумарно "з'їдають" близько 41,5% зарплати.

"Тобто, майже половину заробленого доводиться віддавати державі. Звичайно, нікого це не влаштовує, особливо при нашому рівні життя. Якщо подібні "реформи" триватимуть, нас чекає ще більша тінізація. Навіть сірі сегменти економіки стануть тіньовими, бізнес йтиме за кордон, з’являться нові схеми ухилення від податків", — прогнозує експерт.

Нагадаємо, раніше "Коментарі" розповідали про можливі небезпеки, які очікують українців при працевлаштуванні за кордоном.

Також на порталі ви можете прочитати про кращі професії для фриланс-роботи.