ЗСУ потужно вдарили по Бєлгородському водосховищу: справжня мета вражає

Пошкодження греблі Бєлгородського водосховища в Росії не є актом помсти — це військова операція, пов’язана з обороною в районі Вовчанська. Таку думку в ефірі Радіо НВ висловив військовий аналітик, ветеран АТО Євген Дикий, коментуючи повідомлення про те, що рівень води в Бєлгородському водосховищі впав уже на метр і підтоплені низинні ділянки, зокрема російські позиції.

Він нагадав про випадки підриву дамб під час цієї війни, починаючи зі зруйнованої дамби в Димері під Києвом. За його словами, розлив річки Ірпінь тоді допоміг захистити столицю — росіяни втратили можливість просунутися з боку Житомирської траси, інакше бої довелося б вести вже на вулицях Києва.

Дикий також нагадав про масштабний злочин — підрив Каховської греблі, який, за його оцінкою, кардинально змінив хід кампанії 2023 року та зірвав підготовлений багатомісячний контрнаступ.

Нинішній інцидент, додав він, невеликий за масштабом і порівнянний із димерським. Це знову ж таки питання війни, а не помсти за Каховське водосховище: через просідання оборони у Вовчанську росіяни почали там наступ, хоч і локальний, і завдання мінімум було — зірвати цей наступ, що, за його словами, вдалося.

Підвищення рівня води ускладнює логістику окупантів. Наразі про продовження наступу не йдеться. Далі, за словами Дикого, стоїть питання, чи вдасться остаточно зруйнувати греблю так, щоб відрізати тих, хто встиг зайти у Вовчанськ, створивши "водний котел", і змусити їх або ризиковано форсувати водну перешкоду назад, або здатися. Чи вдасться реалізувати цю максимально амбітну мету — покаже час, а мінімальна мета — зупинка наступу — вже досягнута.

Як вже писали "Коментарі", українські військові на фронті досі стикаються з критичною нестачею західної зброї та техніки. Проте, за словами солдатів і командирів, найбільшою проблемою залишається дефіцит базових ресурсів – від автомобілів до безпілотників і людей, що серйозно ускладнює стримування російського наступу.