"З гармати по горобцях": розхвалену Путіним ракету прямо назвали нікчемною

Останні повідомлення українських моніторингових спільнот від 7 квітня свідчать, що Росія може здійснити новий запуск балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік". Проте, як наголошує експерт, ефективність цієї ракети без ядерної бойової частини є мінімальною.

Фото: з відкритих джерел

Валерій Романенко, авіаційний експерт та провідний науковий співробітник Державний музей авіації, пояснив у коментарі для УНІАН, що "Орєшнік" у нинішньому вигляді не здатний завдати серйозної шкоди. Він підкреслив, що вартість однієї ракети оцінюється в десятки мільйонів доларів, але без ядерного боєзаряду її потенціал обмежений кінетичною енергією.

Романенко зазначив, що ракета складається з шести блоків індивідуального наведення, які під час зниження траєкторії розділяються й можуть вражати різні цілі. Проте в разі використання болванок, як це було під час першого удару по Дніпру, індивідуальне наведення відсутнє. Такі боєприпаси мають масу до 100 кг, і їх енергія при ударі не перевищує півтора "Іскандери". Тому ефект від застосування "Орєшніка" радше кінетичний, ніж вибуховий.

За словами експерта, головною метою використання цієї ракети Росією є психологічний вплив. Висота траєкторії перевищує 100 км, а висока швидкість робить перехоплення складним. Україна не має комплексів THAAD і не володіє радарами, здатними протидіяти таким ракетам. Через це у населення створюється відчуття, що захиститися від "Орєшніка" неможливо.

Романенко додав, що Україна свідомо не демонструє наслідки попередніх запусків. Це дозволяє зберігати тактичну перевагу: якщо ракета неефективна, Росія продовжує витрачати ресурси даремно, якщо ефективна — ворог не отримує зворотний зв’язок для вдосконалення системи. Така стратегія дозволяє мінімізувати загрозу для окремих підприємств та об’єктів критичної інфраструктури.

Портал "Коментарі" вже писав, що напередодні президентських перегонів у США політична ситуація навколо Дональд Трамп стає дедалі напруженішою та менш передбачуваною. Суперечливі кроки на міжнародній арені, зокрема невдалі сигнали щодо Ірану, різка критика союзників по НАТО і заяви про можливе скорочення допомоги Україні, формують складний фон для зовнішньої політики Вашингтона. У європейських столицях це викликає занепокоєння, тоді як Київ уважно відстежує будь-які зміни у підходах США.