Як Україні утримати фронт у 2026 році: чи справді великий ризик прориву росіян

Росія продовжує демонструвати, що не збирається зупинятися у свої намаганнях прорвати фронт. Як Україні утримати фронт у 2026 році? Чи є ризик падіння фронту? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, проаналізувавши думки експертів.

Війна в Україні. Фото: з відкритих джерел

Україні потрібно укомплектування армії

Керівник безпекових проєктів Центру глобалістики "Стратегія 21" Павло Лакійчук заявив в інтерв'ю Українського Радіо, що є два шляхи, які намагаються реалізувати українські захисники: знищити наступальний потенціал ворога та доукомплектувати армію.

На його думку, перевагу противника в живій силі можна зменшити, знищуючи його. Лакійчук зазначив, що це і називається "збити його наступальний потенціал".

Експерт зазначив, що мова йде не лише про бої на фронті, а й слід продовжувати наносити удари вглиб Росії, щоб знищувати склади боєприпасів, тилові бази противника, склади паливо-мастильних матеріалів, арсенали та важливі аеродроми.

Лакійчук додав, що це хоч і вкрай важливо, але недостатньо. Він пояснив, що Україні потрібно укомплектування армії. У нас бригади укомплектовані на 40-50%. А треба ж розуміти: підрозділ найбільш ефективний, коли він повністю укомплектований.

За словами експерта, це не просто 10 солдатів, а один гранатометник, два кулеметники, стрільці, оператори дронів. 

Лакійчук визнав, що для того, щоб хоча на 70-80% укомплектувати підрозділ, потрібно проводити мобілізацію. Але, за його словами, з цим є проблеми.

Рано чи пізно росіяни десь знайдуть слабку ділянку фронту

Очільник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут зазначив, що Україна опинилася в ситуації, коли війна ведеться не за власним планом, а як безперервна реакція на дії противника. Росіяни свідомо збільшують кількість напрямків тиску, створюючи все більше так званих гарячих точок. Їхня мета проста – виснажити українську армію, змусити розпорошувати сили й уважно шукати момент, коли оборона дасть слабину.

За його словами, у такому режимі армія працює на межі можливостей, не маючи запасу сил для маневру чи швидкої відповіді. Найбільша загроза цієї стратегії – час. Коли фронт перевантажений, а резервів бракує, противник рано чи пізно знаходить слабке місце. І це може статися не обов’язково там, де всі цього чекають.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Путін поставив задачу: що задумав ворог на Сумщині та Харківщині.