Вище керівництво поплатиться дорого: розкрито жирну ціль ураження ЗСУ у Криму

Служба безпеки України провела масштабну операцію на об’єктах Чорноморського флоту РФ у тимчасово окупованому Севастополі та на військовому аеродромі "Бельбек". Унаслідок ударів було пошкоджено низку важливих цілей, зокрема три кораблі, бойовий літак та інші елементи військової інфраструктури. Як вважає голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко, такі втрати можуть мати серйозні кадрові наслідки для російського командування.

Фото: з відкритих джерел

Серед уражених об’єктів — великі десантні кораблі "Ямал" і "Фільченков". За словами експерта, ці судна раніше розглядалися як засіб для проведення десантних операцій, зокрема на півдні України. Наразі ж їх активно використовували для логістики — транспортування боєприпасів та забезпечення російських підрозділів у Криму з подальшим перекиданням ресурсів на материкову частину окупованих територій. Втрата або пошкодження таких одиниць значно ускладнює постачання.

Окрему увагу Тимочко приділив розвідувальному кораблю "Іван Хурс". Це сучасне судно, яке виконує функції збору розвідданих, координації дій авіації та може бути носієм ракетного озброєння. Попри те, що раніше його вже вражали, він залишався боєздатним. Нинішній удар, за оцінками експерта, міг остаточно вивести його з ладу, що стане відчутною втратою для флоту.

Крім морських цілей, під удар потрапили й об’єкти на суші. Зокрема, уражено навчальний центр, де готують спеціалістів із радіоелектронної боротьби, а також винищувач, здатний виконувати бойові завдання, включно з ракетними пусками. Також зафіксовано пошкодження радіолокаційної станції, яка є частиною системи протиповітряної оборони. 

За словами Тимочка, атака була спрямована саме на ті елементи, що забезпечують захист і координацію військ. У результаті порушено цілісну систему оборони, що вплине на можливості РФ контролювати ситуацію не лише в Криму, а й у всій акваторії Чорного моря. Враховуючи масштаб збитків, які оцінюються у мільйони доларів, відповідальність за втрати, ймовірно, нестиме вище військове керівництво.

Як вже писали "Коментарі", керівник Офісу президента Кирило Буданов, який раніше очолював Головне управління розвідки, розглядав можливість швидкого досягнення домовленостей із Росією на старті повномасштабного вторгнення у 2022 році. Втім, реалізація цих планів зірвалася через загибель фінансиста Дениса Кірєєва, який був залучений до перших переговорних процесів.