Удари України по Росії можуть посилювати позиції Путіна: у чому парадокс

Українські далекобійні удари дедалі помітніше впливають на економіку Росії, транспорт, енергетику та повсякденне життя громадян. Однак очікуваного обвалу підтримки війни поки не відбулося. Крім того, перенесення бойових дій углиб російської території може створювати для Кремля нові можливості для пропаганди. Про це пише британський оглядач Овен Метьюз у виданні Spectator.

Російський диктатор Володимир Путін. Фото з відкритих джерел

Метьюз пише про кампанію українських ударів по російських нафтопереробних підприємствах, складах та інших об’єктах, пов’язаних з економікою і логістикою. Одним з ключових завдань такої стратегії є підвищення ціни війни для Росії та поступове послаблення її здатності фінансувати бойові дії.

Однак, за даними кремлівського соціологічного центру ФОМ, які наводить автор, рівень підтримки війни в Росії залишається понад 72%. Ці цифри варто сприймати з обережністю, враховуючи умови проведення опитувань у Росії, однак вони демонструють головну проблему для Києва: економічний тиск не обов’язково автоматично перетворюється на антивоєнні настрої.

Метьюз визнає, що українські атаки вже підривають відчуття безпеки всередині Росії. Російські воєнні блогери дедалі частіше критикують роботу протиповітряної оборони та здатність влади захистити стратегічні об’єкти.

Також накопичуються економічні труднощі. Російський Мінфін стикається з проблемами під час розміщення державних облігацій, державний Фонд національного добробуту скоротився, а великі компанії зазнають значних втрат. У матеріалі окремо згадується Wildberries, частина складської інфраструктури якої була знищена.

Однак наразі ці проблеми не виглядають критичними для Кремля. За наведеними в публікації оцінками, Москва має фінансові ресурси, щоб продовжувати війну щонайменше до кінця року.

Набагато серйознішим обмеженням поступово стає людський ресурс. Російській армії дедалі складніше набирати нових військовослужбовців навіть за умов високих виплат. Водночас нова масштабна мобілізація залишається ризикованим кроком для Кремля після негативної реакції суспільства на кампанію 2022 року.

Саме тут, на думку автора, виникає парадокс. Удари по військовій та економічній інфраструктурі можуть послаблювати Росію, але атаки, внаслідок яких гинуть цивільні, дають Кремлю потужний пропагандистський матеріал.

Російська влада називає українські атаки "тероризмом" і значно активніше висвітлює повідомлення про загибель цивільних, ніж економічні наслідки ударів. Це дозволяє представляти війну не як далеку кампанію проти України, а як боротьбу за виживання самої Росії.

Якщо кількість таких інцидентів зростатиме, Путін може використати їх для виправдання нових військових заходів, зокрема мобілізації. У такому разі українська стратегія, покликана змусити російське суспільство відчути ціну війни, потенційно може дати Кремлю аргументи для її подальшого продовження.

Водночас це не означає, що далекобійні удари є безрезультатними. Вони створюють для Росії економічні, логістичні та військові проблеми. Питання лише в тому, чи зможуть ці втрати зрештою перевищити здатність Кремля адаптуватися до них, і чи перетворяться вони на політичний тиск на Путіна.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що Сергій Кислиця розповів про пропозиції України для США.

Також "Коментарі" писали, що пропагандисти Кремля випадково показали параною Путіна.