"Терор Путіна на знає меж": у ФРН висунули НАТО несподівану вимогу щодо України

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль різко засудив чергові масовані удари Росії по українській території, наголосивши на необхідності посилення міжнародної підтримки Києва. Свою позицію він оприлюднив у дописі в соціальній мережі Х, де звернув увагу на масштаб руйнувань цивільної інфраструктури.

Фото: з відкритих джерел

За словами міністра, атаки, що призводять до загибелі людей і знищення об’єктів мирного призначення, зокрема медичних закладів і медіаінфраструктури, демонструють відсутність будь-яких обмежень у діях російського керівництва. Він підкреслив, що міжнародна спільнота повинна чітко окреслити "червоні лінії" у відповідь на такі дії.

Окремо глава МЗС ФРН наголосив, що Берлін налаштований реалізувати власну ініціативу щодо подальшої підтримки України, яку раніше було представлено під час зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів НАТО. Німеччина закликає союзників долучитися до цього плану та посилити спільні зусилля.

Як повідомляє видання Welt, Вадефуль запропонував збільшити фінансову допомогу Україні щонайменше на 90 мільярдів євро. Під час зустрічі дипломатів Альянсу в шведському Гельсінгборзі він наголосив, що до вже наявного кредитного пакета ЄС має бути додано аналогічний обсяг коштів у форматі двосторонніх внесків країн-партнерів.

Міністр назвав таку ініціативу "вирішальним сигналом" як для України, так і для Росії, підкресливши її політичне та стратегічне значення.

Водночас у НАТО не вдалося досягти єдності щодо пропозиції генерального секретаря Альянсу Марка Рютте про запровадження обов’язкового механізму фінансування військової допомоги Україні. Як повідомляють ЗМІ, проти виступили низка країн, зокрема Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада, через що ініціативу вирішили не виносити на голосування.

"Коментарі" вже писали, що російський фондовий ринок розпочав новий торговий тиждень зі значного зниження котирувань після резонансних заяв МЗС РФ щодо можливих ударів по "центрах ухвалення рішень" в Україні, зокрема в Києві. На цьому тлі інвестори відреагували різким скороченням позицій, що спричинило падіння основних індексів і просідання акцій провідних компаній енергетичного сектору.