Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Повалення режиму Ніколаса Мадуро у Венесуелі за участю США може стати лише першим кроком у масштабному перерозподілі сфер впливу у світі. Аналітики зазначають, що дії американського керівництва, зокрема президента Дональда Трампа, можуть призвести до великих політичних домовленостей із Росією та Китаєм, де ціною домінування США в Латинській Америці стає безпека та майбутнє України, повідомляє Financial Times.

Фото: з відкритих джерел
Зокрема президент США ДональдТрамп, коментуючи усунення Мадуро, заявив, що його адміністрація не просто відтворила принципи "Доктрини Монро", а значно перевершила їх, охрестивши власну політику "Доктриною Донро". Ця заява прозвучала всього кілька годин після того, як американські сили забезпечили зміну влади у Венесуелі.
Події у країні наочно демонструють прагнення Вашингтона закріпити контроль у Західній півкулі. Стратегія національної безпеки, оприлюднена минулого місяця, вже передбачала такі дії. Швидкість і успішність операції підкріпили впевненість президента у доцільності подальших інтервенцій у регіоні, який він вважає "заднім двором" США.
Водночас зміна влади у Венесуелі має глобальні наслідки. Проголошення "Доктрини Донро" та сигнали Трампа щодо можливого зближення з Москвою і Пекіном свідчать про прагнення адміністрації США до моделі світового устрою, побудованої на чіткому поділі сфер впливу між великими державами.
Москва та Пекін різко відреагували на усунення Мадуро, проте аналітики вважають, що Китай міг би погодитися на втрату впливу у Венесуелі в обмін на свободу дій щодо Тайваню. Росія, у свою чергу, могла б розглядати аналогічну угоду щодо України. Ще у 2019 році Фіона Гілл, експертка з адміністрації Трампа, повідомляла Конгресу, що Кремль вже тоді натякав на потенційну угоду "Венесуела в обмін на Україну".
Раніше портал "Коментарі" вже писав, що у ніч на 5 січня 2026 року російські війська знову атакували Україну, використавши одразу кілька типів озброєння. За оцінкою військово-політичного аналітика Олександра Коваленка, під час нальоту противник застосував ударні дрони Shahed-136, безпілотники-імітації типу "Гербера" та "Пародія", а також ракетне озброєння, зокрема балістичні ракети 9М723 і зенітні ракети 5В55 із комплексів С-300.