"Шахедний" терор РФ може відійти в минуле: аналітики звернули увагу на важливу тенденцію

Росія змогла наростити випуск дронів-камікадзе типу "Шахед" до такого рівня, що вони регулярно проривають українську систему ППО й завдають ударів по об’єктах критичної інфраструктури в тилу. 

Російський ударний дрон типу Shahed. Фото: з відкритих джерел

Втім, ця перевага може бути недовгою: Україна стрімко збільшує виробництво спеціальних дронів-перехоплювачів, повідомляє Forbes.

За даними видання, кількість атак "Шахедами" зросла з приблизно 2000 на місяць у грудні 2024 року до понад 5000 у грудні 2025-го. Така масованість поступово виснажує українську ППО, яка змушена витрачати дефіцитні зенітні ракети навіть на відносно дешеві безпілотники.

Наземні мобільні вогневі групи мають обмежену ефективність через невелику дальність ураження, тому ставка дедалі більше робиться на повітряні перехоплювачі — дешевші за ракети та здатні діяти на великих дистанціях. Нині в Україні виробляється одразу кілька моделей таких дронів, зокрема Sting, Merops, "Техно-Тарас", Hunter, "Салют", Bayonet та інші.

Один перехоплювач вартістю близько 3–5 тисяч доларів може знищити "Шахед" масою близько 180 кг на дистанції до 20 кілометрів. Проте для гарантованого ураження зазвичай запускають одразу кілька апаратів — у середньому 2–3 на одну ціль. Тож за умов використання Росією 5000 дронів на місяць Україні потрібно мінімум 10–15 тисяч перехоплювачів за той самий період.

Результати вже помітні на практиці. За словами президента Зеленського, під час однієї з масованих атак 12 січня саме дрони-перехоплювачі збили 64 із 89 знищених безпілотників, тобто близько 72% усіх перехоплень припало на цей тип засобів.

Як повідомляв портал "Коментарі", Міноборони оцифрувало процес розподілу дронів у Збройних силах України. Очікується, що  підрозділи отримуватимуть БпЛА втричі швидше. Про це повідомив міністр Михайло Федоров.  

За його словами, "ручний" розподіл дронів між частинами спричиняв багато проблем. Зокрема, фіксувалось дублювання заявок, повільна видача, помилки через людський фактор та неактуальні дані. У результаті військові не могли планувати операції без чіткого розуміння термінів отримання БпЛА.