Ще нещодавно Кремль, стосовно так званої "СВО", видавав заяви про те, що "дело идет к завершению", а завершилися ці слова масовим, безпрецедентним обстрілом Києва та попередження дипломатів про "перехід до системних ударів". Про що говорять такі заяви і дії РФ? Враховуючи нинішній стан справ, коли армія РФ практично не просувається на фронті, чому Путін готовий і далі продовжувати війну? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, забравши думки експертів.
Володимир Путін. Фото: з відкритих джерел
Путін не здатен переграти Україну: чому кремль переходить до війни на виснаження
Олексій Воронцов, головний редактор інформагенства "УкрПрес інфо" та голова правління агентства журналістських розслідувань "Сила України" зазначив, ще зовсім недавно кремль намагався створити враження, що так звана "СВО" нібито наближається до завершення. Російська пропаганда розповідала про "досягнення цілей", чиновники обережно натякали на можливі переговори, а частина російських медіа просувала тезу про те, що Україна нібито вже виснажена і не здатна довго чинити опір. Але реальність вкотре виявилася протилежною російським заявам. Замість завершення війни світ побачив один із наймасштабніших обстрілів Києва за останній час, а російські дипломати та пропагандисти почали відкрито говорити про "системні удари" та готовність воювати роками. Насправді це є головним свідченням того, що Володимир Путін не зміг переграти Україну ані військово, ані політично, ані психологічно.
"За більш, ніж три роки повномасштабної війни Росія так і не досягла своїх ключових цілей. Кремль планував швидко зламати українську державність, змінити владу в Києві, посіяти паніку та нав’язати Україні капітуляційний сценарій, але замість цього Україна вистояла, армія рф зазнала колосальних втрат, а сама війна перетворилася для мОскви на затяжний і виснажливий конфлікт без очевидної перспективи перемоги. Сьогодні російська армія фактично загрузла у війні ресурсів. Попри окремі локальні просування, кремль не здатен здійснити стратегічний прорив на фронті. Кожен кілометр окупованої території дається РФ величезною ціною – тисячами загиблих, втратою техніки та необхідністю постійно проводити приховану мобілізацію", – зазначив експерт.
За його словами, саме тому москва дедалі частіше робить ставку не на перемоги на полі бою, а на терор проти тилу. Масовані удари по Києву, українських містах, енергетиці та цивільній інфраструктурі – це не демонстрація сили, а ознака того, що кремль намагається компенсувати власну неспроможність досягти результату на фронті.
"Фактично росія переходить до стратегії війни на виснаження, сподіваючись не перемогти Україну напряму, а виснажити її економічно, психологічно та політично. Однак навіть ця стратегія не гарантує путіну успіху. Кремль чудово розуміє, що Україна не зламалася у 2022 році, не капітулювала після ударів по енергетиці у 2023-му і продовжує триматися попри постійний тиск. Саме це дедалі більше руйнує головний міф російської пропаганди про "слабку Україну". Ба більше, путін не зміг досягти й іншої ключової цілі – розколу українського суспільства. Попри втому від війни, втрати та складну економічну ситуацію, українці продовжують сприймати цю війну як боротьбу за власне існування. І це стало стратегічною проблемою для Кремля", – зауважив Олексій Воронцов.
Він продовжує, путін опинився у пастці власної війни. З одного боку, він не здатен перемогти Україну так, як планував у Кремлі. З іншого – він уже не може просто зупинити війну, адже вся російська політична система переведена у воєнний режим.
"Російська пропаганда роками переконувала населення, що РФ воює не лише проти України, а фактично проти всього Заходу. Тепер будь-яка спроба різко завершити війну без очевидної "перемоги" може бути сприйнята всередині самої Росії як поразка Путіна. Саме тому Кремль продовжує ескалацію, навіть попри величезні економічні витрати та дедалі більшу міжнародну ізоляцію. Сьогодні війна для путіна стала не просто зовнішньополітичним конфліктом, а інструментом утримання влади. В умовах війни Кремль отримав можливість максимально зачистити політичне поле, посилити репресії, ліквідувати незалежні медіа та пояснювати будь-які економічні проблеми "боротьбою із Заходом", але саме тут і криється головна проблема російського режиму – він уже залежний від війни. Росія фактично перетворюється на державу воєнної економіки, де стабільність підтримується за рахунок постійної мобілізації ресурсів, військових витрат та пропаганди", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
За його словами, попри гучні заяви кремля, реальна ситуація для Росії залишається далекою від переможної. Санкції поступово виснажують економіку, інфляція зростає, дефіцит кадрів стає все помітнішим, а військові витрати починають тиснути навіть на російську фінансову систему.
"Москва змушена дедалі активніше співпрацювати з Іраном, Північною Кореєю та Китаєм, шукаючи способи обходу санкцій і поповнення ресурсів. Це також демонструє, що Росія вже не виглядає самодостатньою наддержавою, якою її намагається показати кремлівська пропаганда. Масовані удари по Києву та заяви про "системні атаки" свідчать лише про одне – путін не здатен переграти Україну класичним військовим шляхом, тому намагається затягнути війну та зробити її максимально болючою для українського суспільства. Але сама логіка подій показує: кремль уже давно воює не за перемогу, а за те, щоб уникнути очевидної поразки. І, чим довше триває ця війна, тим більше стає зрозуміло, що головний прорахунок Путіна полягав саме у недооцінці України, її армії, суспільства та здатності чинити опір навіть у найважчих умовах", – підсумував Олексій Воронцов.
Час грає проти Путіна
Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії "Національна платформа" Катерина Одарченко зазначила, що від заяв про те, що "дело идет к завершению", до масового обстрілу Києва та попередження дипломатів про "перехід до системних ударів" справді пройшло декілька днів, але це не означає, що Путін планував завершувати війну, а потім передумав і повернувся до обстрілів.
"Насправді нічого не змінилось. Як і раніше, Путін хоче, щоб війна скоріше завершилась, але завершилась саме капітуляцією України. Путінське "дело идет к завершению" лише демонструє ступінь його відірваності від реального стану речей. В його оточенні давно немає людей, які приносять погані новини. Саме тому він впевнений, що війна "идет к завершению", українська армія на грані катастрофи, Куп’янськ "звільнили", а до кінця літа візьмуть Краматорськ та Малу Токмачку. Звернення Путіна до українських військових "не выполняйте преступных приказов нелегитимной хунты" з цієї ж опери, адже сформований спеціально для нього паралельний всесвіт дозволяє йому жити у впевненості, що в Україні росіян досі зустрічають квітами. У путінської "СВО" є лише одна ціль – знищення України", – зазначила експерт.
За її словами, первісний розрахунок досягти цього військовим шляхом провалився в березні 2022 року, коли російські війська втекли з-під Києва. Все, що відбувалося після того – це різні форми спонукання України до підписання договору про капітуляцію. Бойові дії на фронті та ракетні обстріли українських міст спрямовані лише на те, щоб натиснути на Зеленського, щоб той погодився підписати все, що йому привезуть росіяни.
"Повернення до Білого Дому Дональда Трампа відкрило росіянам новий напрямок тиску на Україну – через адміністрацію США. В результаті росіяни переконали самих себе, що домовились з Трампом про здачу Україною своїх територій і повісили собі на бампер табличку з написом "Дух Анкориджу". Трамп будь-які домовленості заперечив, а Донецьку область росіяни так і не отримали. Як наслідок, тупик на фронті поєднався з тупиком в переговорах. Який ще більше поглибився минулого тижня, коли Держсекретар Марко Рубіо заявив, що США взагалі вийшли з переговорного процесу", – зазначила експерт.
За її словами, вже багато разів говорилося, що росіянам критично потрібні переговори. Інших шляхів досягнення "цілей СВО" у них не лишилось. Саме для того, щоб повернути США до переговорного процесу, вони і почали цей спектакль з попередженням дипломатів про необхідність евакуації з Києва. Лавров особисто подзвонив до Держсекретаря США, щоб той нічого не пропустив і почав панікувати. У відповідь Держдеп опублікував беззмістовний прес-реліз про "сторони обмінялись поглядами на війну", але за відсутності поступок з боку Путіна в подальшій своїй участі в переговорах не бачать сенсу.
"Сьогодні вже очевидно, що час грає проти Путіна. В умовах, коли економіка валиться, НПЗ горять, рейтинги Путіна падають, а Мала Токмачка тримається, все що лишається росіянам, це сподіватись на Дональда Трампа, який має вчинити диво і подарувати Кремлю всю Україну. Оскільки американський президент інтерес до переговорів втратив, Путіну доводиться придумувати якусь нову ескалацію, — просто щоб США помітили і знову повернулись за стіл переговорів та згадали про "дух Анкориджу", який існує лише в уяві кремлівських. В результаті війна, яка з самого початку не мала під собою нічого раціонального, повністю перетворилась в сукупність міфів в голові ленінградського пенсіонера", – констатує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — Путін відкриває "літній фронт": де Росія готує головний прорив після удару по Києву.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
