Росія б’є туди, де болить кожному: що насправді стоїть за атаками на українські склади

Росія дедалі частіше б’є по українському тилу – складах, логістичних центрах, торговельних мережах та підприємствах. За цими ударами може стояти не лише прагнення знищити конкретні об’єкти, а й розрахунок виснажити економіку та зробити життя українців дорожчим. Наскільки серйозний економічний ефект уже мають такі атаки? І чи здатна Україна захистити критично важливий для економіки бізнес від масованих ударів? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Удари по супермаркетах та складах. Фото: із відкритих джерел

Ворог намагається створити негативні економічні наслідки для України

Політичний експерт Олександр Антонюк зазначив, є задачі війни – виснажити економічно свого ворога, створити нестерпні умови, створити міграційний хаос, і Кремль послідовно це здійснює, починаючи з 2014 року.

Що ж до того чи принесе це негативні економічні наслідки для України, то співрозмовник порталу "Коментарі" говорить, що насправді такі наслідки вже є. І мова не тільки про палаючі склади відомих компаній. Мова й про десятки знищених елеваторів, фермерських підприємств.

Україна робить із російською логістикою те саме – і поки що успішніше

Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко зазначив, Росія другу ніч поспіль бʼє не по тому, чим Україна воює, а по тому, чим вона живе. Сортувальні депо, розподільчі центри, гіпермаркети, лікеро-горілчаний завод – жодного стосунку до фронту і прямий стосунок до бюджету.

На його думку, така стратегія не ламає економіку. "Нова пошта" пережила понад сімдесят атак, чотириста пошкоджених обʼєктів і компенсувала клієнтам сто сорок сім мільйонів гривень – і працює далі, бо має близько двохсот депо, і втрата одного не зупиняє мережу. Бізнес розповзається на менші склади, ховає запаси, дублює маршрути, але розосередження теж коштує: більше приміщень, охорони, перевезень, страхових платежів – і все це переписується в ціну кожного товару на полиці. Москва не розраховує обвалити ринок. Вона розраховує зробити щоденне життя дорожчим, а державу – біднішою на кожній операції.

Він додає, є важіль, якого раніше не було в такому вигляді. Двадцять шостого серпня сенатор Річард Блюменталь після поїздки до Києва сказав, що російські удари пошкодили половину американських компаній, які працюють в Україні. У вересні Палата представників має розглянути санкційний закон імені Ліндсі Грема – той самий, що кодифікує санкції й дозволяє мита до ста відсотків на найбільших покупців російської нафти, але залишає президенту право вимкнути будь-яку норму листом до Конгресу. Згорілий склад американської компанії – аргумент, який у Вашингтоні читають без перекладу. Питання, на яке чесної відповіді поки немає, звучить незручно: чи вміє держава захищати те, що не стріляє. Бо ППО, гроші й закони писалися під фронт і енергетику, а війна вже другий тиждень іде по сортувальних центрах – і виграє її не той, хто краще збиває, а той, чия економіка довше витримає власну оборону.

Також видання "Коментарі" повідомляло – Росія суттєво збільшила застосування реактивних безпілотників проти України, і надалі їхня кількість може продовжити зростати. Українська сторона шукає нові способи протидії цій загрозі, оскільки дрони-перехоплювачі, що є, поки не показують необхідної ефективності.