Ризик застосування ядерної зброї: коли Путін може вдарити ядеркою за версією ШІ

Нещодавно секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко заявив про реальний ризик застосування Росією тактичної ядерної зброї. За його словами, це може статися у разі прориву фронту чи масштабної мобілізації у РФ, щоб радикально змінити ситуацію на користь агресора. Такі попередження лунають на тлі оновленої російської ядерної доктрини 2024 року, яка розширила підстави для використання ядерної зброї. Портал “Коментарі” запитав у штучного інтелекту, наскільки це вірогідно і куди може бути націлено удар.

Ядерка. Фото портал "Коментарі"

Чат-бот Chat GPT вважає, що найімовірнішим залишається сценарій використання тактичної ядерної зброї як інструменту політичного шантажу без фактичного застосування. Ймовірність реального удару оцінюється як низька, але не нульова, і зростає лише у разі критичних поразок або втрати контролю над ескалацією. У разі застосування найбільш вірогідними цілями могли б стати військові угруповання на лінії фронту або інфраструктура поблизу неї, однак наслідки швидко вийшли б за межі локального конфлікту і спричинили б глобальну кризу безпеки.

Чат-бот Deepseek прогнозує, що попри тривожні заяви, вважаю пряме застосування Росією тактичної ядерної зброї в найближчі місяці малоймовірним. Кремль досягне бажаного ефекту залякування, продовжуючи погрози та провокації на кшталт атак на Запорізьку АЕС. Реальне ж використання ТЯЗ стане можливим лише у випадку катастрофічного краху російського фронту та прямої загрози втратити анексовані території. Однак і тоді це буде радше акт відчаю, аніж прорахований військовий крок.

Чат-бот Grok зазначає, що ймовірність застосування тактичної ядерної зброї залишається низькою в найближчі місяці, але не нульовою. Росія продовжуватиме ядерний шантаж, щоб стримувати постачання далекобійної зброї Україні та прискорити переговори на вигідних умовах. Удар, якщо станеться, ймовірно, буде демонстративним — по військових об'єктах чи прифронтових позиціях, а не по великих містах, щоб уникнути тотальної ескалації. Однак перехід порогу може призвести до непередбачуваних наслідків, включно з прямою конфронтацією з НАТО. Україна має посилювати готовність, розбудовувати протиракетну оборону та міжнародну коаліцію для стримування. Найкращий сценарій — стримування через єдність Заходу та зміцнення ЗСУ. Загальна ймовірність на 2026 рік — не вище 10-15% за відсутності катастрофічного прориву.

Аналіз прогнозів провідних моделей штучного інтелекту свідчить про повну консенсусну єдність щодо заяви Романа Костенка: реальна ймовірність застосування Росією тактичної ядерної зброї (ТЯЗ) наразі залишається низькою. Оновлена ядерна доктрина РФ та агресивна риторика Кремля є насамперед інструментами політичного шантажу, психологічного тиску та стримування Заходу. Перехід від погроз до реального удару є малоймовірним і можливий лише як "акт відчаю" у разі катастрофічного краху російського фронту чи прямої загрози втрати контролю над окупованими територіями. У разі найгіршого сценарію цілями стануть військові об'єкти, логістичні вузли чи прифронтові позиції ЗСУ. Проте навіть демонстраційний удар не принесе Москві воєнної перемоги, а натомість спровокує глобальну кризу, жорстку відповідь НАТО та повну ізоляцію агресора.

Нагадаємо: портал “Коментарі” писав, чи наважиться Путін вдарити ядеркою по Києву.