Рекордні “200-ті” та деградація армії РФ: як листопад став для окупантів найкривавішим місяцем року

Листопад став для російської армії місяцем, коли реальність війни остаточно наздогнала кремлівську пропаганду. Попри локальні просування окупантів на окремих ділянках фронту, ціна кожного кілометра виявилася настільки високою, що експерти вже говорять про катастрофічний рівень виснаження російського угруповання. Армія РФ дедалі більше нагадує не механізовану армію XXI століття, а голу піхоту, кинутий під українську артилерію людський ресурс — без бронетехніки, без резервів і без шансів на відновлення втрачених можливостей.

Листопадові втрати РФ: рекорд “200-х” та деградація техніки

Про рекордні втрати в листопаді повідомляє військовий аналітик Олександр Коваленко у коментарі OBOZ.UA. За його даними, загальні втрати російських військ за місяць склали 31 190 осіб, із них понад 20 тисяч — безповоротні. Це означає, що 65% втрат — загиблі, і такий відсоток смертності є надзвичайним навіть за мірками масштабних конфліктів минулого століття. Аналітик наголошує: причина — у тактиці, яку РФ змушена використовувати через виснаження техніки. Штурми дедалі частіше виконуються силами піхоти або легких пересувних груп, а не бронетехнікою, яку Росія банально втратила і не здатна виробляти в потрібних обсягах.

Відмова від танкових та механізованих наступальних дій дорого коштує окупантам. У листопаді росіяни втратили ще 71 танк, але не тому, що намагалися їх берегти, а тому що використовувати просто нічого. Те саме стосується бойових броньованих машин — їх знищено ще 157 одиниць, і ці втрати не компенсуються виробництвом. Коваленко підкреслює: Росія вже не зможе повернутися до масштабних танкових операцій, бо технічний ресурс армії виснажено до критичної межі. Фактично країна, яка мала один із найбільших танкових парків світу, нині змушена воювати мотоциклами, багі та легковими автівками.

На тлі цього виглядає парадоксально, що РФ у листопаді все ж змогла просунутися вперед на 482 км², найбільше — на Гуляйпільському напрямку. Але ціна цього просування показова: 64 тіла на один квадратний кілометр. За словами аналітика, ще ніколи російське командування не платило так дорого за так мало.

Не краща ситуація в артилерії. Листопад продемонстрував найнижчі втрати ствольних систем із кінця 2023 року, але причина цього — не ефективність РФ, а те, що гармати просто закінчуються. Склади радянських часів виснажені, виробництво відстає, і вже у 2026 році Коваленко прогнозує артилерійську кризу, коли РФ не матиме чим підтримувати наступальні дії. Водночас росіяни втратили 18 РСЗВ і стільки ж систем ППО — один із найвищих показників за пів року. Особливо болісною для РФ стала ліквідація комплексу С-400 у Новоросійську.

Показовим є також падіння втрат автотранспорту — 2 414 одиниць. Проте це не ознака стабілізації логістики, а пряма ознака того, що транспортні резерви просто виснажені. За 2025 рік Росія втратила понад 38 тисяч автомобілів, і тепер змушена обмежувати їх застосування. Це ускладнює підвезення боєприпасів, евакуацію поранених та маневрування підрозділів.

Аналітики роблять однозначний висновок: листопад виявив глибоку диспропорцію між російськими територіальними здобутками та ціною, яку платить РФ. Так, окупанти подекуди просуваються, але їхня армія стрімко деградує — і кадрово, і технічно. Піхотні штурми "на виживання" стали вимушеною моделлю дій, а не елементом тактики.

Водночас Коваленко попереджає: попри величезні втрати, Росія має значний мобілізаційний резерв, а тому Україні необхідно посилювати засоби ураження піхоти та фортифікаційні лінії, щоб уникнути додаткових втрат території у 2026 році. Адже виснаження противника — процес тривалий, і він потребує максимально ефективної оборонної стратегії.

Нагадаємо, портал "Коментарі" раніше повідомляв, що у районі Покровська та Мирнограда тривають інтенсивні бойові дії. Російські підрозділи намагаються розширити свою присутність у місті, розпорошуючись по центральних і північних кварталах та намагаючись встановити фізичний контроль над окремими ділянками. Південна частина Покровська використовується ворогом дедалі рідше — кількість екіпажів, що туди заходять, помітно зменшується.