Путін хапається за голову через проблеми на війні, але є один нюанс: озвучено тривожну заяву

Російська економіка наразі далека від обвалу, однак поступово входить у фазу помітного уповільнення через наслідки війни та зростаючий внутрішній тиск. Таку оцінку в інтерв’ю Foreign Policy висловив економічний аналітик Адам Туз.

Фото: з відкритих джерел

За його словами, у 2023–2024 роках економіка РФ демонструвала відносно високі темпи розширення — приблизно на рівні 4% щорічно. Проте нинішня динаміка вже суттєво відрізняється: зростання сповільнюється, хоча про системний колапс поки що не йдеться.

Експерт зазначає, що після невеликого спаду на початку 2026 року очікуваний річний приріст може становити близько 0,4%. Це приблизно відповідає показникам окремих розвинених економік, зокрема Німеччини. Водночас, на його думку, це вже не період активного зростання, який спостерігався на старті повномасштабної війни. 

Туз підкреслює, що сповільнення відбувається навіть попри сприятливу ситуацію на енергетичних ринках, зокрема високі ціни на нафту, які традиційно підтримують доходи російського бюджету. Офіційна позиція Кремля пояснює економічні труднощі поєднанням санкційного тиску, браком робочої сили та неефективністю державних витрат. 

Водночас російська влада намагається контролювати ситуацію через жорстку фінансову політику. За словами аналітика, уряд утримує високі процентні ставки — близько 14,5%, що має стримувати інфляцію. Проте така політика одночасно пригнічує інвестиційну активність і гальмує розвиток бізнесу. Попри це, рубль залишається відносно стабільним, а масштабного відтоку капіталу не фіксується через жорсткий валютний контроль.

Окремо Туз звертає увагу на політичний аспект: російська влада намагається демонструвати довгострокові економічні плани, публікуючи прогнози аж до 2029 року, де передбачається відновлення вищих темпів зростання. Водночас, за його словами, президент Володимир Путін уже реагував на уповільнення, викликаючи керівників економічного блоку для пояснень щодо ситуації.

Попри це, експерт наголошує, що мова не йде про крах економіки. Радше це поступове "охолодження" системи, перехід до нижчих темпів розвитку та накопичення довгострокового тиску, пов’язаного з воєнними витратами та структурними обмеженнями.

"Коментарі" вже писали, що, за даними підрахунків, оприлюднених виданням "Вот так", від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила вже 158 ударів по нафтопереробних заводах на території Росії.