Пропозиція заморозити війну: що це означає – як реагувати Україні

26 серпня 2023, 15:24 Кравцев Сергей

Можна на якийсь час зупинити війну, але Росія точно не відмовиться від своїх імперських амбіцій та агресивних намірів

Якщо війна в Україні буде заморожена (а певні сигнали періодично йдуть, у тому числі, з боку Заходу), і сторони залишаться на своїх позиціях у момент ухвалення цього рішення, це відразу запустить зворотний відлік повторення ще більш кривавої війни – в майбутньому. Про це заявив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, акцентуючи, що спроба змінити моральні принципи заради real politik не закінчиться нічим іншим, крім морального краху Заходу. В аналогічному ключі неодноразово висловлювався і президент Володимир Зеленський, називаючи українську формулу миру – єдиним документом, який може стати основою для переговорів. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" чергове розгойдування теми "заморозки", компромісів, яка чомусь досі залишається актуальною, незважаючи на звірства, які творив і творить путінський режим.

З огляду на ці історичні приклади Україна та її нинішні союзники повинні розуміти, що "заморозка" війни – це капітуляція

Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов наголошує, що війну "заморозити" неможливо. Все, пояснює він, закінчується у європейських військових конфліктах капітуляцією однієї зі сторін.

"11 листопада 1918 року закінчилася Перша світова війна. Німеччина підписувала у Комп'єні не капітуляцію, а перемир'я. При тому, що на той момент німецькі війська знаходилися на території Франції, а жоден солдат Антанти не ступив на територію Німеччини. Проте "заморозка" цього конфлікту в результаті призвела до капітуляції Німеччини, репарацій, які виплачували аж до ХХІ століття", – нагадує експерт.

Від того, що ми на якийсь час зупинимо війну, Росія точно не відмовиться від своїх імперських амбіцій та агресивних намірів, попереджає Віктор Савінов.

"Можна згадати, наприклад, фатальне для Франції перемир'я 1813 року. Тоді після поразки в поході на Москву французький імператор Наполеон знову зібрав армію і виграв кілька битв на території Саксонії, де розбив російську та прусську армії. При цьому наполеонівські війська, які були обложені у фортецях у Польщі, виходили звідти через територію Австрії – на територію Саксонії та Баварії. І приєднувалися до своєї армії. Здавалося, ще трохи, Наполеон доб'є росіян та пруссаків – і знову перейде у наступ у напрямку Варшави чи Москви. Але росіяни після низки поразок вирішили вдатися до перемир'я. І Наполеон погодився, сподіваючись, що за цей час підтягне війська з Італії та Іспанії", – розповідає Віктор Савінов.

Але те перемир'я, як визнавав сам Наполеон, виявилося "найбільшою помилкою" у його житті. Тому що Австрія та Швеція за час літнього перемир'я вступили до коаліції з Росією та Пруссією. І наполеонівські війська стали в кількісному відношенні менше військ союзників. У результаті все закінчилося грандіозною "битвою народів" під Лейпцигом, де Наполеон програв. Після цього взяття Парижа було лише питанням часу.

"З огляду на ці історичні приклади Україна та її нинішні союзники повинні розуміти, що "заморозка" війни – це капітуляція, просто названа іншими словами", – резюмує Віктор Савінов.

Потрібно пам'ятати, що для нас важливо зберегти економіку, людей, країну, досягти європейської та євроатлантичної інтеграції

Політичний експерт Сергій Таран розмірковує так:

"Коли Захід дивиться на російсько-українську війну, він порівнює її з іншими, які були раніше, в тому числі на території Європи. І з тим, що було після... Наприклад, історію поділу Німеччини на НДР (під контролем східного блоку) і ФРН (під контролем західного блоку) після Другої світової. При цьому німці ніколи не погоджувалися з територіальним поділом своєї країни. І, зрештою, Німеччина об'єдналася, ставши однією з найвпливовіших держав у Європі. Згадують на Заході також Корейський конфлікт. А Корея досі розділена на Південну (одна з передових країн світу) та Північну (диктатура та ізоляція). Дивляться на інші конфлікти. І, відштовхуючись від них, хочуть обговорювати з Україною варіанти завершення російсько-української війни. Крім того, звертають увагу на свої ресурси, можливості".

Було б дивно, вважає експерт, якби обговорювався лише один план – і лише той, що запропонував Київ. А тому, зазначає Сергій Таран, нам слід ставитись до таких обговорень спокійно. Аргументовано наполягати на захисті своїх національних інтересів. І пам'ятати, що для нас важливо зберегти економіку, людей, країну, досягти європейської та євроатлантичної інтеграції.

"Саме ці позиції потрібно обговорювати із західними партнерами, – упевнений експерт. – Не ображаючись на їхні пропозиції (які багато в чому базуються на їхній історії, їхньому погляді на те, що відбувається), а переконуючи в тому, що інтереси України та Заходу – збігаються. І що важливо знайти механізми для здійснення нашого бачення перемоги".

Читайте також на порталі "Коментарі" - чому спалахнула дискусія навколо наступу ЗСУ – на що роблять ставки Захід та Кремль.

Теги: