Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Удар російської ракети типу "Орєшнік" по Львову, який не мав ані стратегічної цінності, ані значних наслідків, знову загострив дискусію щодо можливостей української протиповітряної оборони. Йдеться насамперед про ефективність комплексів Patriot та SAMP‑T проти подібних загроз, зазначає Defence Express.

Фото: з відкритих джерел
Офіційна позиція залишається незмінною: Україна нині не володіє системами, здатними перехоплювати балістичні ракети середньої або міжконтинентальної дальності. Про це ще на початку 2025 року заявляв головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, і відтоді ситуація не зазнала змін.
Варто наголосити, що обмеження Patriot і SAMP‑T не є їхньою вадою. Ці зенітні ракетні комплекси проєктувалися для боротьби з тактичними та оперативно-тактичними цілями. Саме тому Patriot у версії PAC‑3 успішно знищує ракети типу "Іскандер" і "Кинджал", але не розрахований на перехоплення бойових блоків ракет середньої дальності. Це питання фізики польоту й класу загроз, а не технологічної відсталості.
Основна складність ураження "Орєшніка" полягає в його конструкції. Ракета оснащена роздільною бойовою частиною з кількома блоками індивідуального наведення, які після відокремлення рухаються різними траєкторіями разом із хибними цілями. Перехопити таку ракету можливо лише до моменту розділення — на висотах понад 100 кілометрів, фактично в екзоатмосферному просторі.
Після цього для ураження потрібні системи стратегічної ПРО. У світі таких небагато: американська SM‑3 у складі Aegis, Ground‑Based Interceptor у США, ізраїльська Arrow‑3, а також THAAD, який здатен працювати на межі атмосфери та космосу, але має обмежену зону дії й певні технічні обмеження.
Як вже писали "Коментарі", Російська Федерація готується завдати нового масованого ракетного удару по Україні, організовуючи передислокацію своїх стратегічних бомбардувальників.