Згідно з рішенням Головнокомандувача ЗСУ, документ, що регулює пересування військовозобов'язаних по країні, відправили на доопрацювання
Тема заборон на перетин кордонів областей військовозобов'язаними українцями без відповідного дозволу ТЦК (територіальний центр комплектування – військкомат) продовжує розбурхувати Україну. Голова Генштабу ЗСУ Валерій Залужний вдень 6 липня повідомив, що резонансне розпорядження про заборону виїзду військовозобов'язаних з території, де вони проживають, скасовується та вирушає на доопрацювання. Як оцінюєте те, що відбувається? Яке рішення було б найкращим? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Крапку в ситуації мають поставити військові
Експерт ГО "Бюро аналізу політики" Віктор Бобиренко вважає, що розпорядження, яке викликало такий резонанс, з'явилося недарма.
"Думаю, військові щось знають та розуміють. Ми очікуємо, що в Росії під тим чи іншим приводом (обстріли своєї території, теракти руками спецслужб РФ – зі звинуваченням у всьому України) оголосять воєнний стан – і загальну мобілізацію. А мобілізувати вони можуть мільйон-два людей. Відповідно, ще більше сил та коштів знадобиться нам, щоб давати відсіч агресії. Тому якісні мобілізаційні механізми, які відповідають зобов'язанням для військовозобов'язаних українців – мають бути. Але державі слід продумати зрозумілу, ефективну, розумну систему. Не можна ставити всіх під рушницю! – упевнений аналітик. – А хто збиратиме врожай, підтримуватиме і без того ледь живу економіку? Тобто треба чітко розписати тих, кого можна "бронювати", а кого ні (умовно кажучи, офіціантів та барменів забирати до лав ЗСУ можна, а тих, хто працює у сільському господарстві – ні). Кому можна виїжджати за межі своєї області (і на яких умовах), а кому – ні".
За словами експерта, зрозуміло, що ухвала, орієнтована на норми 1992 року – неприйнятна в нинішніх реаліях. І її слід коригувати.
"Тож у цьому випадку рішення головкому Залужного – абсолютно правильне. Як відомо і те, що на цьому попіарився президент Зеленський, залежний від оплесків, від електорату. Він мімікрує не під необхідність (а збільшення чисельності багнетів – необхідність), а під реакцію суспільства. І якщо суспільство критично сприймає ту чи іншу ініціативу, відповідна реакція буде і від Зеленського. Як у цьому випадку, – каже Віктор Бобиренко. – При цьому тотальна заборона військовозобов'язаним залишати межі своєї галузі – дурість. Наприклад, я живу на Сумщині, а теща у сусідній Полтавській області. Відстань між нами лише близько 100 км. Але я не можу туди потрапити, при цьому без проблем можу намотувати Сумщиною 200-300 км. Слід бути акуратними з регламентами, з різними заборонами і постановами. Але вони обов'язково мають бути. Просто – зрозумілі та дієві. Думаю, крапку в ситуації мають поставити військові".
Можливо, суспільству доведеться знову нагадати державі про неприпустимість обмеження конституційних прав навіть за умов воєнного стану
Адвокат, експерт з питань правоохоронної та судової діяльності, кандидат юридичних наук Мирослава Чорноусько впевнена, що небезпідставно питання таких обмежень набуло суспільного резонансу.
"Проблема спочатку полягає в тому, що спеціальна норма профільного закону є, по-перше, надто узагальненою, а по-друге – застарілою. Більше того, правовий режим воєнного стану на всій території України було запроваджено вперше за часи незалежності. Тож досі така норма була фактично мертвою. Цілком зрозуміло, що її застосування в сучасних умовах вимагає, як мінімум, осучаснення та приведення у відповідність до нинішніх викликів", – пояснює експерт.
Крім того, продовжує вона слід враховувати комплексний характер проблеми. Адже ТЦК нині важко назвати ефективним органом, здатним реалізувати механізм видачі дозволів на пересування військовозобов'язаних.
"Це закладає для громадян відповідні ризики, коли вони змушені були відповідати фактично за прорахунки держави, – наголошує Мирослава Чорноусько. – У той же час, з погляду права, потенційні обмеження (навіть з огляду на специфіку воєнного стану) не просто надмірні, а ставлять під загрозу конституційні права та свободи громадян. Особливо за умови, коли жодним чином не визначено належних критеріїв, що свідчать про "поважність причин" виїзду за межі певних адміністративно-територіальних одиниць".
Все це в сукупності, наголошує експерт, призвело б до реалізації низки корупційних ризиків.
"Втім, ми побачили досить швидку реакцію на запропонований крок як президента, так і народних депутатів, що дозволило зняти це питання з порядку денного. Проте навряд чи можна бути впевненим у тому, що в найближчому майбутньому вдасться повністю забути про таку пропозицію. Адже зараз уже відомо, що механізм додатково доопрацьовуватиметься, – зазначає Мирослава Чорноусько. – Це означає, що, можливо, суспільству доведеться знову нагадати державі про неприпустимість обмеження конституційних прав навіть за умов воєнного стану".
Читайте також на порталі "Коментарі" - мета – втягнути Білорусь у війну: на якій стадії Путін – яке завдання сьогодні постає перед Лукашенком.