Москва не поспішає за своїми: у Києві розкрили шокуючі деталі обмінів полоненими

Україні іноді доводиться буквально вмовляти російську сторону забирати своїх полонених, як громадян РФ, так і іноземців, які воювали на боці російської армії. Про це в інтерв'ю агентству Укрінформ заявив Богдан Охріменко, керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Обмін полоненими. Фото: з відкритих джерел

За його словами, в українському полоні є значна кількість таких осіб, проте російська сторона практично не виявляє до них інтересу в рамках переговорів. Винятком стали лише військовослужбовці з КНДР – саме з них, як зазначив Охріменко, Москва кілька разів надсилала запити.

Окремо обговорюється доля північнокорейських військових, котрі опинилися в полоні і не бажають повертатися на батьківщину.

За словами Охріменка, це питання регулюється нормами міжнародного гуманітарного права, зокрема положеннями Женевської конвенції. Вони закріплено принцип невисилки, який забороняє примусове повернення військовополонених, якщо їм може загрожувати небезпека.

Якщо полонений відмовляється повертатися та відсутній альтернативний механізм передачі, Україна зобов'язана утримувати його до врегулювання ситуації. Аналогічний правовий підхід застосовується і до інших іноземців, що воювали за РФ.

Так, за словами Охріменка, російська сторона не цікавилася долею громадян Китаю, які потрапили в полон під час бойових дій. При цьому відповідальність за них, згідно з міжнародним правом, лежить на країні, на користь якої вони воювали.

Він також припустив, що частина таких бійців могла мати російські паспорти, що ускладнює їхню ідентифікацію та юридичний статус.

Таким чином, ситуація з полоненими залишається складною і багато в чому політизованою, а підхід Росії до власних та іноземних бійців викликає дедалі більше питань на міжнародному рівні.

Читайте також на порталі "Коментарі" – скільки українців у полоні з 2022 року: у Коордштабі поновили дані.