«Молнія» створює хаос у радіоефірі: чому РЕБ працює не завжди

На фронті значно зростає кількість російських ударних і розвідувальних безпілотників "Молнія". Через це військові все частіше ставлять питання, чому засоби радіоелектронної боротьби не завжди ефективно протидіють цим дронам.

Робота РЕБ проти дронів «Молнія»

Про це розповів військовий фахівець із радіоелектронної боротьби Сергій Флеш.

За його словами, українські засоби радіоелектронної розвідки добре фіксують сам дрон, оскільки під час польоту він передає відеосигнал у ефір. Проте складність полягає в тому, що невідомо, на якій частоті відбувається його управління.

Безпілотник лише приймає команди від оператора і не передає сигнал у відповідь, тому визначити канал керування значно важче. Частота управління може знаходитися у широкому діапазоні — приблизно від 150 до 2800 МГц.

Через це неможливо ефективно заглушити весь спектр сигналів на великій відстані, а пригнічення окремих частот навмання практично не дає результату.

Ефективніше працює пошук сигналу від пульта керування, адже тоді можна зрозуміти, яку саме частоту необхідно придушити. Проте у випадку з "Молнією" оператор може перебувати на відстані 30–60 кілометрів, і його сигнал важко виявити.

Додаткову складність створює велика кількість безпілотників на фронті. У повітрі одночасно працюють численні FPV-дрони з різними каналами зв’язку, що створює хаотичне навантаження на радіоефір.

Водночас експерт зазначає, що ситуація не є критичною. Частину таких дронів все ж вдається придушувати завдяки досвіду операторів, інтуїції та взаємодії між підрозділами радіоелектронної боротьби.

Крім того, подібна проблема існує і у російських військ — їм так само складно боротися з українськими ударними безпілотниками.