logo_ukra

BTC/USD

98374.76

ETH/USD

3429.34

LTC/USD

102.03

USD/UAH

41.65

EUR/UAH

43.85

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Суспільство Війна з Росією Лукашенко вирушив на чергову зустріч до Путіна: які очікування – прогнози
commentss НОВИНИ Всі новини

Лукашенко вирушив на чергову зустріч до Путіна: які очікування – прогнози

Завдання Кремля – підписати офіційну угоду, зробивши перебування своїх військових у Білорусі більш-менш легальним та постійним

24 грудня 2022, 13:00
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Кравцев Сергей

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко здійснить черговий робочий візит до Російської Федерації, де традиційно зустрінеться з Володимиром Путіним. Цього року білоруський та російський диктатори зустрічалися вже вісім разів, причому лише нещодавно відбулася їхня зустріч у Республіці Білорусь (РБ), усі інші рази Лукашенко літав до РФ. Чого очікувати від чергової путінсько-лукашенківської зустрічі у ракурсі російсько-української війни? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Лукашенко вирушив на чергову зустріч до Путіна: які очікування – прогнози

Путін та Лукашенко. Фото: з відкритих джерел

Путін робить ставку на створення спільного російсько-білоруського контингенту та розміщення його на постійній основі на території Білорусі

Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно звертає увагу, що останнім часом справді ще більше активізувалися контакти між Лукашенком та Путіним.

"Сам Путін вперше за три роки здійснив нещодавно візит до Мінська. І хоча обидві сторони коментували його як такий, де обговорювалися виключно економічні питання, я впевнена, що для Росії насамперед важлива військова складова. Зокрема – можливість використовувати (у будь-який момент, у будь-якому обсязі) територію РБ як військовий плацдарм. Тоді як Лукашенко цікавить саме економічна складова (бо Білорусь у цьому плані абсолютно залежить від Росії)", – пояснює Олеся Яхно.

На її думку, не обов'язково побачимо пряме втягування білоруської армії у війну. Чисельність збройних сил РБ, нагадує аналітик, не така велика, бойового досвіду у них немає, так само як мотивації. І для перебігу війни використання білоруської армії – точно не стало б визначальним чинником.

"Тут ставка скоріше на створення спільного російсько-білоруського контингенту та розміщення його на постійній основі на території Білорусі, – вважає експерт. – З початку війни РФ використовувала білоруські бази для завдання ракетних ударів по Україні, але присутність її військових там була в рамках так званих навчань, спільних із представниками ЗС РБ. А потім навчання продовжувалися, російські військові продовжували залишатися на чужій території. Але зараз, схоже, завдання Кремля – підписати офіційну угоду, зробивши перебування своїх військових у Білорусі більш-менш легальним та постійним. Це буде фактор психологічного тиску з боку РФ і на Україну, і на країни ЄС та НАТО, які є сусідами з РБ – Польщею, Литвою".

Таким чином, продовжує Олеся Яхно, Росія хоче показати, що не має наміру відступати, що війна – надовго. Вимушуючи Україну приділяти пильну увагу цьому напрямку. Тримати на півночі частину військ, частину ППО. Такий собі фактор постійної напруги, розпилення сил та засобів.

"Думаю, саме про це йдеться і йтиметься на всіх зустрічах Лукашенка та Путіна. Не виключено, що недавня дивна загибель міністра закордонних справ РБ Макея – це була своєрідна демонстрація російським режимом білоруському диктатору, яка доля може очікувати і на нього, якщо він не буде зговірливим. Мета Росії – зробити Білорусь ще більш залежною у всіх відносинах, поступово поглинаючи цю державу", – констатує Олеся Яхно.

Лукашенко не може Путіну відмовити, але може "імітувати оргазм"

Заступник гендиректора телеканалу ATR, журналіст Айдер Муждабаєв розмірковує так:

"Я думаю, чим так їздити один до одного, Путіну з Лукашенком настав час уже одружитися – і жити разом. Це жарт, звісно. А по серйозному – зрозуміло, що Лукашенко жахлива та жорстока людина, у якої Путін багато чому навчився. Але при цьому Лукашенко – не такий самовпевнений як Путін, який зважився на самогубне вторгнення в Україну. Недарма білоруський президент так довго при владі. Якимось заднім розумом розуміє, що йому в жодному разі не можна лізти безпосередньо у війну з Україною. Хоча РБ – така сама країна-терорист, як РФ (якщо згадати, що у лютому росіяни вторглися, зокрема, з білоруської території, що їм дозволено стріляти звідти по нас, користуватися озброєнням та боєприпасами РБ), але Лукашенко, на відміну від Путіна не хоче порушувати суспільний договір з лояльною частиною населення, не хоче залучати весь народ до війни".

Айдер Муждабаєв нагадує, що Лукашенко завжди гордо заявляв: нехай ми й не особливо процвітаємо, зате живемо у мирі. Мовляв, у Білорусі не було як у Чечні, як у Грузії, як в Україні.

"У Лукашенка базис його влади – слово "мир", яке він вимінював у народу на свободу останнього, на все, що завгодно. І ризикнути цим, фактично останнім активом, він не ризикне", – упевнений експерт.

При цьому він не виключає, що буде використано формулу, коли білоруські солдати підписують контракт із російською армією. Аби не йти проти України під прапором РБ. Така собі непряма, прихована участь представників білоруських ЗС у війні.

"Лукашенко не може Путіну відмовити, але може "імітувати оргазм". Тож скількись тисяч божевільних білорусів, які готові вбивати за досить великі для них гроші, знайдеться. І повторне вторгнення з боку РБ, як попереджав головком ЗСУ, генерал Залужний – можливо. Путінська логіка тут може бути схожа на гітлерівську. Коли німецько-фашистські загарбники одразу не взяли Москву, то вирішили перерізати канали постачання. Почали бомбардувати та атакувати підводними човнами каравани з ленд-лізом, намагалися відрізати столицю СРСР від усіляких поставок. Тож Путін та його головорізи цілком можуть спробувати відрізати Україну від західної допомоги, атакувавши з боку РБ, – попереджає Айдер Муждабаєв. – Судячи з того, як воює українська армія, як зростають постачання високоточного озброєння, такий план не виглядає реалістичним. Але це нам так здається. А Путіну – ні. Тим більше (і про це вже пишуть західні аналітики), що його т.зв. "полководці" доповідають зовсім не те, що є насправді, боячись впасти в немилість до фюрера. І покласти на фронті 100 тисяч, 200 тисяч солдатів вони вважають меншим ризиком, ніж засумніватися в геніальності рашистського фюрера".

Читайте також на порталі "Коментарі" — нові заяви Путіна: про що вони говорять – яку мету має президент Росії.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Теги:

Новини

Всі новини