Кров холоне від цих слів: відверте зізнання українського військового, який втратив все

Десантник 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Юрій із перших днів повномасштабного вторгнення перебуває на фронті. Він воював на Херсонщині та Миколаївщині, брав участь в обороні Вознесенська та продовжує службу донині.

Український десантник про війну

За цей час військовий втратив не лише спокійне життя, а й дім — повертатися йому більше нікуди.

Юрію 25 років, однак, за його словами, війна повністю змінила його стан — як фізично, так і психологічно. Він розповідає, що відчуває себе виснаженим, травмованим і зламаним, а бажання до звичного життя фактично зникло.

Головним для нього зараз залишається лише виконання завдань. Він наголошує, що продовжує працювати заради того, щоб країна трималася і фронт не посипався. Саме це, за його словами, і дає сили не здатися.

Водночас боєць зізнається, що не відчуває звичного ритму життя: він не пам’ятає днів, не має відчуття часу, а поняття відпочинку або повернення до нормального життя для нього вже втратило сенс.

Юрій підкреслює, що навіть після завершення війни її наслідки залишаться з ним назавжди, адже вона вже стала частиною його життя.