Рубрики
МЕНЮ
Кравцев Сергей
Повномасштабна війна Росії проти України може поставити під сумнів один із ключових символів політичної спадщини Володимира Путіна – анексований Крим. Таку думку висловив колишній радник Офісу президента Олексій Арестович, аналізуючи вплив сучасних технологій ведення війни на традиційні уявлення про контроль над територіями.

Крим. Фото: із відкритих джерел
На його переконання, епоха далекобійних високоточних ударів кардинально змінює саму суть поняття володіння землею. Якщо держава не здатна гарантувати безпеку, стабільне функціонування економіки, логістики та критичної інфраструктури, територія перестає бути стратегічним активом і починає приносити лише збитки.
Олексій Арестович зазначає, що сьогодні ця проблема найбільш помітна саме в Криму. Півострів має обмежені логістичні маршрути, а регулярні удари по військових об’єктах, складах та транспортних вузлах поступово збільшують вартість його утримання для Росії.
На думку експосадовця, якщо Кремль буде змушений витрачати дедалі більше ресурсів на забезпечення функціонування та оборони Криму, перед російським керівництвом може постати складний вибір. Або продовжувати фінансувати проєкт, який стає дедалі дорожчим, або переглядати державну стратегію, побудовану навколо ідеї так званого "збирання земель".
Особливого значення цій дискусії додає той факт, що саме анексія Криму у 2014 році стала одним із головних політичних досягнень Путіна всередині Росії. Втрата можливості гарантувати безпеку півострова, вважає Арестович, може поставити під сумнів не лише ефективність російської політики останнього десятиліття, а й саму концепцію геополітичної величі, на якій Кремль будував свою легітимність.
У підсумку він ставить ширше питання: чи здатні держави XXI століття взагалі вважати територію своїм надбанням, якщо її неможливо надійно захистити від сучасних технологій війни.
Читайте також на порталі "Коментарі" — "Будемо йти далі": Зеленський зробив інтригуючу заяву про удари по Росії.