Нідерланди підтримали створення реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України. Це – перший крок до репарацій. Якими є перспективи конфіскації російських активів на користь України? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Долари. Фото з відкритих джерел
Все залежатиме від подій на фронті та потужності світового дипломатичного тиску на Кремль
Народний депутат України ІХ скликання, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб пояснює:
"Репарації та відшкодування завданих росіянами збитків є одним із ключових критеріїв Формули миру, яку запропонував президент Зеленський для завершення війни в Україні. Рішення Нідерландів – це проміжний і водночас допоміжний елемент на цьому шляху".
За словами нардепа, прямі збитки, завдані росіянами, разом із втратами економіки та втраченою вигодою українського бізнесу, вже перевищили трильйон доларів. Це майже в тридцять разів більше, ніж уся доходна частина українського бюджету у 2021 році.
"За різними оцінками, російські активи, заморожені у різних країнах, становлять від 300 до 500 млрд доларів. Цього недостатньо, щоб компенсувати всі збитки, – наголошує Вікторія Гриб. – Водночас, передача цих коштів Україні є критично важливою для часткової сатисфакції. І зараз наша країна разом із союзниками працює над відповідним механізмом".
Існує вкрай убога ймовірність, що росіяни добровільно погодяться на оплату репарацій, вважає парламентар.
"Все залежатиме від подій на фронті та потужності світового дипломатичного тиску на Кремль, – упевнена Вікторія Гриб. – Утім, шанси на успіх є. Репарації сплатила Німеччина після поразки у двох світових війнах. Репарацію платив Ірак за окупацію Кувейту. Тобто приклади успішної та повної виплати репарацій існують. Звісно, ні заморожені активи, ні репарації не відшкодують повноцінні втрати, які зазнає Україна у цій війні. Але розпочати слід саме з них".
Процедура передачі конфіскованих російських активів розтягнеться на роки
Адвокат, керуючий партнер у Юридичній фірмі Patriot.Legal Денис Бондар пояснює, що збитки, завдані українцям внаслідок військових дій з боку агресора, повністю або частково можна компенсувати виключно за рахунок конфіскованих активів, а також того прибутку, який завдають конфісковані активи. Інших реальних інструментів у перспективі не проглядається.
"Вже зараз активи, конфісковані країнами ЄС, дають їм мільярди доларів прибутку. Проте з боку України не видно чітких меседжів щодо необхідності передачі прибутку від діяльності цих активів РФ на користь нашої країни як часткову компенсацію збитків. Також варто зазначити, що на сьогодні немає юридичного механізму, який дозволяв би передачу конфіскованих активів на користь України. Є розмови про те, що такий юридичний механізм готується у стінах Європарламенту. Нам лише залишається сподіватися, що це буде реалізовано у найкоротший термін", – зазначає експерт.
Він припускає, що процедура передачі конфіскованих активів розтягнеться на роки. Також незрозуміло, акцентує Денис Бондар, у якому порядку буде відшкодовуватися.
"Постраждалих від військових дій дуже багато, це і прості люди, які втратили свої будинки та близьких, це і бізнес, який втратив свої промислові об'єкти, це і держава, яка втратила об'єкти держвласності. Створення відповідного юридичного механізму необхідне і в Україні. Але поки що не чути, щоб таке обговорення мало місце в уряді та/або стінах ВР як суб'єктах законодавчої ініціативи. Створення в ЄС реєстру збитків, завданих Україні агресією РФ, це добрий перший крок до репарацій. Однак недостатній, якщо брати до уваги, що вже пройшов майже рік із 24 лютого 2022-го", – наголошує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — підсумки першого дня Мюнхенської конференції: чи є надія, що поразка Росії стала ближчою.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.