У вечірньому зверненні 22 жовтня президент України Володимир Зеленський після чергових ракетних ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури знову закликав українців заощаджувати. За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, Росія з 10 жовтня завдала шкоди щонайменше половині теплових генеруючих потужностей України. Як протистояти такому терору? Що має зробити і сама Україна, і держави-партнери? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Удари на енергетичним об'єктам. Фото: з відкритих джерел
Треба задіяти усі доступні засоби ППО для захисту об'єктів енергетики
Голова Експертної платформи з енергоефективності (Expert Platform for Energy Efficiency) Ігор Черкашин звертає увагу, що основна теза – не економія електроенергії, а зниження споживання в години ранкового та вечірнього піків.
"Зниження споживання в цей час знижує навантаження на енергосистему, а це вкрай важливо в умовах нанесення руйнувань теплової генерації та магістральних підстанцій. Тобто саме об'єктам, які відповідають за маневрування енергосистеми, коли виникає підвищений попит на електроенергію. Такі піки визначаються в основному потребами населення та початком роботи виробництва вранці, а також ще більшим попитом населення та системами освітлення, водопостачання увечері після закінчення робочого дня", – пояснює експерт.
Він назвав низку заходів, які можуть згладити ситуацію.
Перше – це захист усіма доступними засобами ППО об'єктів енергетики.
"На жаль, у гонитві за найсучаснішими системами було забуто старі зенітні кулемети та гармати, які елементарно можуть знищувати іранські ударні "мопеди", які сильно відволікають наші ППО від боротьби з крилатими ракетами. Але начебто про це згадали – і підняли їх на бойове чергування. Як наслідок, кількість знищених безпілотників постійно зростає", – зазначає Ігор Черкашин.
Щодо споживачів, то експерт вважає за необхідне створити стимулювання для великих споживачів серед населення та бізнесу з бюджетом за рахунок розширення тризонного обліку споживання (коли за споживання у години піків потрібно платити втричі більше, ніж уночі, коли є вільні потужності). Для цього, пояснює Ігор Черкашин, потрібно перепрограмувати цифрові лічильники на три тарифи і повністю відмовитися від двотарифного обліку у населення, що як нічого не дає зі скорочення пікових навантажень.
Друге – створити загальнонаціональну систему кризового енергоменеджменту за участю Міненерго, Держенергоефективності, Держенергонагляду та НКРЕКУ.
"Різноманітні поради у медіа – добре, але не системно. Потрібна системна професійна допомога громадам нон-стоп. І це має бути не проект для чергових активістів-багатоверстатників на грантах, а цільові зусилля держави за підтримки міжнародних організацій", – вважає експерт.
Третє – цільова медійна підтримка, яка б пояснювала населенню, в чому суть обмежень.
"Що це не "економія світла", а допомога у стійкості енергосистеми за рахунок зниження навантажень, особливо потужними електроприладами, що включаються в години пікових навантажень, – наголосив Ігор Черкашин. — Потрібно популярно пояснити елементарні речі, що, наприклад, електричний обігрівач витрачає втричі більше електроенергії, ніж обігрів приміщення за допомогою спліт системи (кондиціонера). Багато хто впевнений, що не можна використовувати спліт для обігріву і навіть не підозрюють про такі можливості. Багато хто вважає, що, включаючи 2,5 кВт електрочайник у години піків "на хвилиночку" не беруть участь у навантаженнях системи. Адже таких користувачів мільйони по країні. Якщо є вдома газ, перейдіть на традиційні чайники, якщо тільки електрика, кип'ятіть після 23 або до 7 ранку і заливайте окроп у термос на день. Не треба сидіти у темряві при стеоринових свічках, дихаючи хімією – використовуйте світлодіодні світильники із резервним живленням. Таких нюансів безліч, ними треба цікавитись та застосовувати. В іншому випадку диспетчера енергосистеми будуть використовувати крайні заходи для утримання енергосистеми, примусове відключення споживачів на якийсь час. Також важливо розуміти, що ситуація посилюватиметься до перемоги над агресором. Бережіть себе та вчіться жити в нових умовах".
Економіка та енергетика зараз щільно зав'язані на воєнці
Голова Українського аналітичного центру економіст Олександр Охріменко вважає, що в економічному сенсі впоратися з енергетичним терором неможливо. Лише військовими методами.
"Нам потрібно більше і кращих систем ППО. Зараз збиваємо 60% ракет і дронів, а якщо будемо збивати 90%, то збитки, звичайно, будуть меншими. Поки ж відбувається так: окупанти щось розбивають, ми через якийсь час чинимо (якщо це можливо), потім знову "прильоти". Тупик", – пояснює експерт.
За його словами, Захід нам обіцяв допомогти відремонтувати ті чи інші об'єкти, надати обладнання. Але він не зможе вирішувати ВСІ наші проблеми, упевнений Олександр Охріменко.
"Наприклад, постачання енергообладнання, що нам обіцяють, по-перше, розтягнеться на кілька років (а нам все потрібно тут і зараз), а по-друге – все це може бути виведено з ладу обстрілами, – зазначає експерт. – Тому й енергозбереження особливого ефекту під час війни не дасть. Що заощаджувати, якщо ті чи інші енергетичні об'єкти знову рознесли? Тож економіка та енергетика зараз щільно зав'язані на воєнці. І вирішувати ці проблеми можна лише військовими заходами".
Нам потрібно перебудовувати енергосистему
Глава Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь упевнений, що основний фокус усередині України зараз – це енергетична безпека.
"Ми втратили майже 40% енергії, яку виробляють теплоелектростанції. Це серйозний удар. Адже нальоти ворожих ракет і дронів на об'єкти критичної інфраструктури продовжуються, – зазначає експерт. – Парадокс ситуації в тому, що Україна стоїть на п'ятому місці в рейтингу країн з енергоблоків, а ми маємо такі проблеми. Зрозуміло, що це – наслідки російської агресії. Енергогенеруюча держава, яка продавала електроенергію, опинилась у складній ситуації. І нам слід перебудовуватись, шукати інші шляхи отримання енергетики замість звичних ГЕС, АЕС тощо. Враховуючи, що виробництво практично стоїть, ми не виробляємо нічого енерозатратного, для внутрішнього споживання навіть наявних генеруючих потужностей вистачає. І все ж таки нам потрібно перебудовувати енергосистему".
На думку Руслана Соболя, саме це найближча перспектива. Він не сумнівається, що Україна впорається із новим викликом.
"Цікаво також, що з контрактами щодо продажу нашої електроенергії в країни ЄС? Влада каже, що ми нібито поки що від них відмовилися. Але чи це так? — Запитує експерт. – Тому що було б неправильно продовжувати продавати українську електроенергію за кордон, тоді як мешканцям нашої країни доводиться переживати віялові відключення, а блекауту прогнозуються на дні та навіть тижні".
Читайте також на порталі "Коментарі" — ядерний удар РФ по Банковій: яка ймовірність — про що говорить попередження Зеленського.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.