Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Заяви Ірану про можливі удари по Україні ракетами, якщо вони будуть реалізовані на практиці, можуть стати одним із найнебезпечніших етапів нинішньої війни. Поки що йдеться лише про погрози та політичну риторику, однак навіть вони свідчать про ризик подальшого розширення кола держав, які прямо чи опосередковано залучені до конфлікту. Якщо Тегеран перейде від гучних заяв до конкретних військових дій або відкрито долучиться до атак на українську територію, це означатиме якісно новий рівень міжнародної ескалації. Наскільки реальним є такий сценарій? Портал "Коментарі" вирішив з'ясувати версії трьох моделей штучного інтелекту.

Фото: портал "Коментарі"
Чат-бот ChatGPT вважає, що головна небезпека полягає не лише у появі ще одного джерела ракетної загрози. Якщо Іран перейде від заяв до реальних атак або почне відкрито постачати Росії нові види озброєнь, це означатиме якісно новий рівень військової співпраці між Москвою та Тегераном. У такому разі Росія може отримати додаткові ресурси для масованих ударів по українських містах та критичній інфраструктурі.
Водночас не варто переоцінювати самі погрози. Іран добре усвідомлює, що прямий удар по Україні може спричинити нові санкції, міжнародну ізоляцію та жорстку реакцію з боку США і європейських союзників. Саме тому подібні заяви можуть бути елементом політичного тиску або спробою підтримати Росію інформаційно, не переходячи до відкритої військової конфронтації.
Варто враховувати й інший аспект. Будь-яке посилення співпраці між Росією та Іраном, найімовірніше, стане аргументом для Заходу щодо збільшення військової допомоги Україні, посилення систем протиповітряної оборони та запровадження нових обмежень проти Тегерана. Тобто ефект від такої ескалації може виявитися протилежним очікуванням Москви та її союзників.
Чат-бот Gemini стверджує, що погрози Ірану завдати прямих ракетних ударів по Україні — це передусім елемент політичного залякування, а не реальна загроза нового витку війни. Пряма військова агресія з території Тегерана вимагала б запуску ракет через простір інших держав і миттєво перетнула б "червоні лінії" для США та Ізраїлю. Перебуваючи під жорсткими санкціями та ризиком втратити власну нафтову й ядерну інфраструктуру, режим аятолл просто не має ресурсу відкривати прямий фронт із Заходом.
Дійсно небезпечною ескалацією залишається не риторика, а таємна передача іранських балістичних ракет Росії. Використання Москвою іранських озброєнь виснажує українську систему ППО та дозволяє Кремлю масштабувати обстріли тилових міст. Тому гучні заяви МЗС Ірану є лише спробою зберегти обличчя, тоді як реальна загроза полягає в подальшому поглибленні військово-технічного союзу між Тегераном і Москвою.
Чат-бот Copilot переконаний, що погрози Ірану завдати ракетних ударів по Україні справді можуть стати новим етапом ескалації війни, але варто розуміти їхню природу. Іран уже активно підтримує Росію, постачаючи дрони-камікадзе, які регулярно використовуються для атак на українські міста. Пряме застосування іранських ракет означало б вихід Тегерана з тіні та відкриту участь у війні, що автоматично втягнуло б його у глобальне протистояння із Заходом. Це крок, який може мати катастрофічні наслідки для самого Ірану, адже США та Європа відповіли б жорсткими санкціями й політичною ізоляцією.
Найбільш реалістичним виглядає сценарій, коли Іран використовує погрози як інструмент тиску та демонстрацію лояльності Кремлю, але не переходить до прямої атаки. Для України це означає, що ризик нової ескалації існує, проте він радше політичний, ніж військовий.
Таким чином, усі три версії ШІ сходяться у тому, що погрози Ірану — це сигнал про готовність підтримати Росію ще активніше, але їхня реалізація малоймовірна через надто високі ризики для самого Тегерана. Для України важливо враховувати цей фактор у стратегії оборони та дипломатії, проте головна небезпека й надалі виходить із Москви. Іранський сценарій може стати ескалацією, але наразі він більше схожий на політичний шантаж, ніж на реальний план.
Портал "Коментарі" вже писав, що Росія заявила про готовність повернутися до обговорення можливих шляхів завершення війни проти України, однак водночас висунула нову вимогу Сполученим Штатам. У Міністерстві закордонних справ РФ стверджують, що Москва нібито ніколи не відмовлялася від переговорного процесу та готова розглядати нові пропозиції.